Розділи економіки

Стан та передумови сучасних міграційних процесів

Дещо змінилась ситуація з кінця 50-х років, коли головними постачальниками робочої сили стають країни Латинської Америки. Основні ознаки такої міграції - масовість, сезонність, нелегальність.

Кінець 60-х років змінив напрямок міграційного руху. Робоча сила починає прибувати до Західної Європи, де за оцінками МОП зараз сконцентровано 25% іноземної робочої сили. Найбільшими імпортерами робочої сили є Німеччина, Іспанія, Італія. Сучасний етап міграції тісно пов’язаний і обумовлюється глобалізаційними процесами. Так сьогодні виникли нові центри міграції, зокрема це країни-нафтовидобувники Перської затоки (Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт, Оман), іноземна робоча сила в загальному обсязі трудових ресурсів в цих країнах займає до 80%.

Потужне середовище міграції сформувалось в азійському регіоні. Імпортерами робочої сили є Гонконг, Сінгапур, Малайзія, Таїланд.

Підвищення освітнього рівня населення призводить до того, що почала мігрувати висококваліфікована робоча сила, зростає її частка в загальній чисельності мігрантів.

Також особливістю міграційного сьогодення є так звана «циркуляція відтоку розуму». Тобто професіонали з промислово розвинених країн їдуть на тимчасову роботу до країн, що розвиваються. При цьому США продовжує залишатись найбільшим імпортером висококваліфікованих кадрів. Країни, які бажають отримати «інтелектуальну еліту» використовують різні мотиваційні інструменти.

Сучасний міграційний рух в Україні, по окремим регіонам за 9 місяців 2010 року наведено в таблиці 1.

На сьогодні Україна розглядається як один з потужних центрів міграції, а саме один з найбільших експортерів робочої сили.

Таблиця 1. Міграційний рух населення у січні-жовтні 2010 року

	Число прибулих	Число прибулих на 1000 осіб	Число вибулих	Число вибулих на 1000 осіб	Приріст	Приріст на 1000 осіб
Україна	25092	0,7	12185	0,3	12907	0,4
Автономна Республіка Крим	2606	1,6	788	0,5	1818	1,1
Вінницька	898	0,7	386	0,3	512	0,4
Волинська	403	0,5	298	0,4	105	0,1
Дніпропетровська	1635	0,5	865	0,3	770	0,2
Донецька	2370	0,6	1512	0,4	858	0,2
Житомирська	495	0,5	280	0,3	215	0,2
Закарпатська	248	0,2	298	0,3	-50	-0,1
Запорізька	1075	0,8	533	0,4	542	0,4
Івано-Франківська	475	0,4	387	0,3	88	0,1
Київська	664	0,5	196	0,1	468	0,4
Кіровоградська	536	0,6	214	0,3	322	0,3
Луганська	1134	0,6	988	0,5	146	0,1
Львівська	420	0,2	482	0,2	-62	0,0
Миколаївська	596	0,6	302	0,3	294	0,3
Одеська	2937	1,5	559	0,3	2378	1,2
Полтавська	588	0,5	235	0,2	353	0,3
Рівненська	168	0,1	226	0,2	-58	-0,1
Сумська	377	0,4	262	0,3	115	0,1
Тернопільська	345	0,4	261	0,3	84	0,1
Харківська	1230	0,5	740	0,3	490	0,2
Херсонська	452	0,5	229	0,3	223	0,2
Хмельницька	460	0,4	271	0,2	189	0,2
Черкаська	505	0,5	269	0,3	236	0,2
Чернівецька	510	0,7	198	0,3	312	0,4
Чернігівська	603	0,6	307	0,3	296	0,3
м. Київ	2675	1,2	899	0,4	1776	0,8
Севастополь	687	2,1	200	0,6	487	1,5

Перейти на страницу: 1 2 3 4 5 6

Подібні статті по економіці

Структура і функції ринку
Сучасна економіка є насамперед ринковою. Тому важливе значення має з'ясування сутності ринку, його структури, функцій та умов формування. Ринок не може існувати без системи підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів і ...

Структура потреб підприємства
Важливим фактором розвитку підприємств, установ та організацій є рівень кадрового забезпечення. Він показує наскільки даний вид економічної діяльності, спроможний забезпечити вакантні робочі місця достатньою чисельністю кваліфікованих ...