Розділи економіки

Стан та передумови сучасних міграційних процесів

Сучасний світ постає сьогодні як складне полісистемне утворення, що динамічно розвивається. Глобалізація призвела до активізації всіх форм міжнародної взаємодії і зокрема поставила на новий щабель таку форму як міграція робочої сили, яка виступає важливою складовою міжнародних економічних відносин. Не тільки продукти праці (товари і послуги) характеризуються високим рівнем міжнародної мобільності. Фактори виробництва (праця і капітал) також переміщуються з країни в країну. Згідно з законом Б. Оліна міжнародний рух товарів і факторів виробництва можуть заміщати один одного. Країна, яка в надлишку забезпечена працею, може або експортувати працеємні товари, або її громадяни можуть самі виїжджати за кордон і там працювати.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання міжнародного розвитку і зокрема процесів міграції робочої сили, розглядаються в працях багатьох науковців: П. Кругмана, Е. Лібанової, В. Левківського, А. Киреєва, Н. Куликова, Л. Лісогора, Д. Лук’яненка, Ю. Макогона, О. Малиновської, А. Мокія, С. Пирожкова, Ю. Пахомова, С. Писаренко, О. Позняк, А. Поручника, О. Рогача, М. Романюка, А. Румянцева, Є. Савельєва, А. Філіпенка, І. Школи, О. Шниркова та інших.

В усіх працях з визначеної тематики дається ґрунтовний аналіз причин міграції, факторів, розглядаються наслідки міграції. На сьогодні, коли Україна є одним з найбільших постачальників робочої сили на світові ринки праці, виникає необхідність проведення моніторингу сучасних міграційних процесів та їх вплив на стан національного господарства.

Однією з форм міжнародних економічних відносин є трудова міграція (labor force migration), яка визначається як «переселення працездатного населення з одних держав в інші на термін більше року, яке викликане причинами економічного або неекономічного характеру» [1].

Активне наукове дослідження проблем міжнародної міграції почалось з кінця 60-х років ХХ ст. у межах моделей економічного зростання. Основна ідея полягала в тому, що міжнародне переміщення робочої сили як одного з факторів виробництва, впливає на темпи економічного зростання, а причиною міжнародної міграції робочої сили є різниця в рівнях заробітної плати у різних країнах.

Прибічники неокласичного підходу, відповідно до якого кожна особа одержує і споживає граничний продукт своєї праці, вважають, що еміграція спричиняє зростання добробуту країни, яка приймає іммігрантів при тому, що економічний розвиток держави, з якої відбувається еміграція, залишається на тому ж рівні, у всякому разі, не погіршується.

Прибічники неокейнсіанського підходу визнавали можливість погіршення економічного стану країни, що експортує робочу силу, особливо, якщо емігрують висококваліфіковані працівники. У зв’язку з цим широко обговорювалась ідея запровадження податку на «відтік розуму», надходження від якого передбачалось передавати в розпорядження ООН і використовувати на потреби людського розвитку. Останнім часом акцент в аналізі міграції змістився в бік дослідження акумуляції людського капіталу як ендогенного фактору економічного зростання країн. Виходячи з того, що нагромаджений людський потенціал є важливою передумовою економічного розвитку, в межах цієї групи моделей міжнародна міграція розглядається як одне з пояснень різниці в темпах економічного зростання країн.

Робоча сила масово почала мігрувати з кінця XV ст. до 60-х рр. XIX ст. Перші цивілізовані міграційні потоки здійснювались у напрямку до США, основними «постачальниками» робочої сили виступали країни Західної Європи. Інший потік емігрантів був спрямований з Африки. Тобто переплітались два явища - примусовий виїзд населення і добровільний.

З 60-х рр. XIX ст. починається новий етап руху мігрантів і триває до початку другої світової війни. Причини, що спонукали новий виток міграції та надали їй нових якісних ознак були переважно політичного характеру, а саме громадянська війна в США, об’єднання Німеччини, об’єднання Італії, створення Австро-Угорщини. Так як було відмінено рабство в колоніях Великобританії, Франції, Голландії, Іспанії, Португалії то зменшився потік мігрантів з африканського континенту. Проте зростає роль таких держав в міграційних процесах як Росія, Ірландія, Німеччина, Італія.

Найбільшим імпортером трудових ресурсів стають США. І уже з початку ХХ ст. виникає нова тенденція - мігранти рухаються з колоній до метрополій. В основному це була некваліфікована робоча сила з сільської місцевості.

Сучасний етап міграції науковці датують часом кінця другої світової війни. В цей час посилився домінуючий економічний і політичний статус США, внаслідок чого вони стали головним світовим імпортером трудових ресурсів. Так як в європейських країнах в повоєнний час відбувався економічний занепад, що супроводжувався високою інфляцією, безробіттям, зниженням життєвого рівня населення, то саме вони і виступали головними постачальниками трудових ресурсів на американський континент.

Перейти на страницу: 1 2 3 4 5 6

Подібні статті по економіці

Комплексна оцінка фінансового стану суб'єкта господарювання на прикладі ТДВ Трембіта
За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав суб'єктів господарювання у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану суб'єктів госп ...

Організація процесу бізнес-планування
Підвищення ефективності бізнесу підприємця впливає на економічне зростання економіки України. В даний час ми спостерігаємо як у виробництві продовжується нераціональне використання природно-ресурсного, трудового та виробничого потенціалу. Ефективніст ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2018 рік.