Закупівля товарів, робіт і послуг - це молода сфера державної економічної політики, яка була впроваджена з липня 2000 року, коли вступив в дію Закон України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”[4]
Спочатку застосування конкурентних процедур при закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти виникало багато проблем і суперечностей, які по мірі удосконалення сфери державних закупівель, поступово вирішуються.
На перших етапах застосування конкурсних процедур закупівель виникали такі проблеми, як здійснення закупівлі водопостачання, енергопостачання, теплопостачання, водовідведення, обслуговування каналізаційних систем, поштові послуги, послуги електрозв’язку, послуги щодо перевезення залізничним транспортом та інші, на які була монополія за часів Радянського Союзу, що надаються комунальними підприємствами, а також послуги організацій, які в містах є єдиними.
На даний час більшість з цих питань вже врегульовані змінами до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” та іншими нормативно-правовими актами у сфері державних закупівель.
Але ж залишається ще дуже багато не вирішених проблем і питань без відповідей.
Статтею 20 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” передбачено, що за надання тендерної документації замовник має право вимагати плату, яка не повинна перевищувати суму, необхідну для покриття витрат на підготовку такої документації та її розсилання. Економічний зміст таких витрат полягає у компенсації витрат на підготовку і надання тендерної документації, необхідної для здійснення процедур державних закупівель згідно з чинним законодавством. Зазначені витрати покривають лише вартість людино-годин членів тендерного комітету, вартість послуг залучених сторонніх організацій, у разі їх залучення, друку копіювання, паперу тощо. В тендерну документацію не мають право включатися витрати, які відшкодовуються за рахунок загальних видатків установи (оплата праці, електроенергія, міжміські розмови, амортизація комп’ютерної техніки тощо). Але ж витрати на папір, заправка картриджу у принтер та ксерокопіювальну машину також відшкодовуються за рахунок загального кошторису видатків установи[1].
З іншого боку, законодавством у сфері державних закупівель встановлено, що замовник має право вимагати плату за тендерну документацію і ця плата учасників за отримання тендерної документації повинна зараховуватися як відновлення касових видатків по тому рахунку, з якого буде проведено оплату закупівлі.
В той же час Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції рекомендує створити єдині постійно діючі тендерні комітети (обласні, міські, районні) для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. Як правило, тендерні комітети створені, але секретарями цих тендерних комітетів призначені працівники управлінь економіки, які здійснюють підготовку усіх матеріалів на засідання тендерних комітетів, підрахунок балів і таке інше. Тобто, усі витрати по організації та проведенні торгів та засідань тендерних комітетів несуть, як правило, управління економіки. А окремі рахунки, для надходження плати за тендерну документацію, управління економік не мають право відкривати. Таким чином виникає ситуація коли плату за тендерну документацію беруть ті установи, які практично не несуть ніяких витрат на організацію та проведення торгів та засідань тендерних комітетів.
Іншим питанням, що є невирішеним - є здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти на початку бюджетного періоду.
Законодавчо це питання не вирішене, а тому замовники не має можливості спланувати свою роботу щодо здійснення закупівель і забезпечити безперервне та безперебійне постачання необхідних товарів, послуг та робіт для його діяльності[8].
Це питання потребує свого вирішення не лише на місцевому рівні, а на і загальнодержавному. Підставою, що сприяє виникненню такої суперечності при проведенні тендерів є те, що Верховною Радою України бюджет на майбутній рік приймається, як правило, в кінці року. Потім проходить час (не менше місяця) доки бюджети будуть затверджені сесією на місцевому рівні, а доки показники будуть затвердженні безпосередньо у розпорядників коштів ще минає немало часу. Законодавчо передбачено, що контрольні цифри розпорядники державних коштів мають право затверджувати протягом місяця.
Оцінка та аналіз діяльності ПАТ Полтавакондитер
Передкваліфікаційна
практика є завершальною ланкою практичної підготовки, яка проводиться перед
захистом бакалаврських робіт. Під час цієї практики поглиблюються та
закріплюються теоретичні знання з професійно орієнтованих дисциплін на ...
Суспільні блага
Будь-яка істота, що живе на землі, будь то рослина чи
тварина, повноцінно живе чи існує тільки при дотриманні нею чи навколишнім
світом визначених умов. Ці умови створюють консенсус, що відчувається як
задоволення, тому має місце говорити ...