Розділи економіки

Склад, структура, показники руху та використання персоналу підприємства

Фактори виробництва (англ. factors of production) - ресурси , необхідні для виробництва товарів або послуг . Класичними факторами виробництва є робоча сила (всі розумові та фізичні здібності людей), земля (природні багатства), капітал (наявні, вироблені засоби виробництва , а також фінансовий капітал ). Четвертим фактором вважається підприємливість , яка об'єднує попередні три фактори.

Виробничі ресурси (чинники виробництва) - це все те, що необхідно для організації виробництва благ. Для того, щоб отримати певні блага необхідно організувати їх виробництво. У виробництві будуть задіяні виробничі ресурси. Ресурси: капітальні, праця , природні, підприємницькі здібності.

Виробництво в економічному розумінні - це спосіб поєднання виробничих ресурсів: землі, праці, капіталу, будівель, устаткування, обладнання - та їх узгодженого, цілеспрямованого використання, а також поєднання різних сфер, галузей, видів виробництва, що ґрунтується на суспільному поділі праці.

Природні ресурси - сукупність об'єктів і систем живої і неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини і суспільства.

Природні ресурси класифікують за різними критеріями: приналежністю до тих чи інших компонентів природи (мінеральні, кліматичні, лісові, водні тощо); можливістю відтворення в процесі використання - на вичерпні (поновлювальні й непоновлювальні природні ресурси) і невичерпні та ін. До природних ресурсів входять сонячна енергія, атмосфера, гідросфера, наземна рослинність, ґрунт, тваринний світ, ландшафт, корисні копалини.

Основний напрям освоєння природних ресурсів - їх комплексне використання.

За дегуманізацію і інструменталізацію людини та методологічну необґрунтованість це поняття багаторазово піддавалося критиці суспільствознавцями . У вітчизняній економічній науці під цим терміном розуміється працездатне населення (дійсне і потенційне) на території країни, адміністративної територіальної одиниці або підприємства . У нормативних актах та статистичному обліку більшості країн використовується поняття «працездатне населення» , іноді також використовуються поняття «людські ресурси» та «трудова сила».

Персонал підприємства - це сукупність постійних працівників, які одержали необхідну професійну підготовку й мають досвід практичної діяльності.

У зв'язку з тим, що багато підприємств разом з основною діяльністю виконують функції, які не відповідають головному їхньому призначенню, всіх працівників ділять на дві групи:

· промислово-виробничий персонал: працівники основних, допоміжних, обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів і лабораторій, заводоуправління, складів, охорони (тобто всі зайняті у виробництві і його безпосереднім обслуговуванні);

· непромисловий персонал: працівники структур, які хоча й перебувають на балансі підприємства, але не пов’язані безпосередньо із процесами промислового виробництва (житлово-комунальне господарство, дитячі садки, амбулаторії, навчальні заклади й т.д.).

Відповідно до характеру функцій, які виконуються, персонал підприємства ділиться на категорії:

1. Керівники - працівники, які займають посади керівників підприємства і їхніх структурних підрозділів (директори, завідувачі, майстри, головні фахівці, заступники);

2. Фахівці - працівники, які виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні й інші роботи (інженери, економісти, бухгалтери, юрисконсульти, соціологи й т.д.);

3. Службовці - працівники, які здійснюють підготовку й оформлення документів, облік і контроль, господарське обслуговування (діловоди, обліковці, архіваріуси, секретарі-друкарки);

4. Робітники - персонал, безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг, а також двірники, прибиральники, кур'єри, охоронці.

Важливим напрямком класифікації персоналу є його розподіл по професіях і спеціальностям.

Професія - вид трудової діяльності, здійснення якої вимагає відповідного комплексу спеціальних знань і практичних навичок.

Перейти на страницу: 1 2 3 4

Подібні статті по економіці

Приватний сектор в національній економіці
Актуальність теми даної курсової роботи. Стратегічною метою розвитку України є побудова сильної та сучасної європейської демократичної держави з потужною економікою для забезпечення гідного життя кожного громадянина. У нашій державі нерозв’язан ...

Система економічної безпеки за матеріалами організації ТОВ Будхаус
Економічна безпека являє собою універсальну категорія, що відображає захищеність суб'єктів соціально-економічних відносин на всіх рівнях, починаючи з держави і закінчуючи кожним його громадянином. Економічна безпека підприємства - ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2024 рік.