Проблемними питаннями необоротних активів займалися і займаються багато дослідників, які обліку, аналізу і контролю цього виду активів. Серед українських науковців можна виділити О.П. Гаценко, Л.Л. Горецьку, Н.М. Урбан та інших. Однак, незважаючи на теми досліджень пов'язаних з необоротними активами, вони не розглядали узагальнююче поняття "необоротні активи", а їх дослідження спрямовані на окремі складові необоротних активів, такі як основні засоби чи нематеріальні активи.
Що стосується закордонних вчених-науковців, то вони робили спроби вдосконалити визначення засобів досліджень. В них досліджується проблема трактування і довгострокового користування, а також класифікації необоротних активів (рис. 1.3).
Таблиця 1.3 Визначення дефініції «необоротні активи»
|
Автор |
Визначення |
|
Барсукова М.О. |
Необоротні активи - це майнові цінності, які придбаються для тривалого користування у виробничій діяльності організації, які характеризуються продуктивністю, здатністю приносити дохід і можливістю контролю |
|
Ванкевич В.Є |
Необоротні активи - це довгострокові матеріальні і нематеріальні активи, більша частина яких приймає участь в процесі виробництва продукції, робіт і послуг більше одного року і кругообігу засобів організації, забезпечує приплив грошових засобів |
|
ПоташковаН.М. |
Необоротним активом вважається актив, який виникає в результаті минулих подій, контролюється організацією, приносить організації економічну вигоду, має надійну оцінку, і тривалий строк корисного використання якого визначається його вкладом в дохід організації |
Кожен з зазначених авторів виділяє свої характерні риси необоротних активів в обліковому процесі. Усі автори обов'язковим вважають основними критеріями для необоротних активів економічну вигоду (дохід, приплив грошових коштів) від їх використання, а також тривалий строк корисного використання.
У табл. 1.2 нами розглянуто визначення необоротних активів у чинних нормативних документах. Положення бухгалтерського обліку 2 «Баланс» містить наступне визначення: «необоротні активи - це активи, які не є оборотними». Це визначення, на наш погляд, зовсім не розкриває змісту поняття, оскільки воно не визначає жодну з характерних рис даного виду засобів. Крім того, проблема може виникнути у тому зв’язку, що у різних законодавчих актах наводиться доволі різне визначення поняття, що досліджується. Так, для комерційних банків - основні засоби (необоротні матеріальні активи) та нематеріальні активи [33]. Виходячи з цього, необхідним є узгодження нормативних актів України та введення єдиного загальноприйнятого тлумачення терміну «необоротні активи», яке б достатньою мірою розкривало його зміст.
Автори Б. Нідлз, Х. Андерсен та Д. Колдуелл у посібнику «Облік для управління» виділяють 3 основні риси необоротних активів і дають наступне визначення: «необоротні активи - це засоби, які:
· мають термін корисного використання більше одного року;
· використовуються в діяльності підприємства;
· не підлягають перепродажу покупцям» [29].
На відміну від цього точного і змістовного визначення Ентоні Райс у книзі «Разоблачение тайн бухгалтерского учета. Как разобраться в бухгалтерской отчетности и в финансовом анализе» зазначає, що основні фонди (тобто необоротні активи) - це будь-які активи, які компанія використовує на постійній довгостроковій основі (наприклад, будівлі, транспортні засоби, комп'ютери), на відміну від оборотних активів, які придбаються для продажу покупцям [37].
Переоснащення процесу пакування продукції з використанням інноваційних технологій
Актуальність
обраної теми в умовах динамічного розвитку науки і техніки полягає в тому, що
все більше підприємств постають перед проблемою морального старіння власних
основних фондів та необхідністю їх заміни новітнім обладнанням. Тако ...
Нагромадження капіталу
Актуальність теми: аксіомою політичної економії є твердження про те, що
об'єктивні передумови капіталістичного або ринкового, господарювання
закладаються в процесі первісного нагромадження капіталу, тобто в період, коли
кардинально змі ...