Кінцевою метою реструктуризації української економіки має бути побудова високоефективної конкурентоспроможної динамічної соціально орієнтованої економічної системи, у якій економічний розвиток забезпечується насамперед за рахунок розширення застосування інноваційних технологій, раціонального використання людського потенціалу на базі збільшення та підвищення якісного рівня експортного потенціалу й інтеграції у світогосподарські зв’язки, розширення ємності та збалансованості внутрішнього ринку.
Основним джерелом структурних змін має стати економічне зростання на основі перерозподілу капіталу і робочих місць у галузі з більшою доданою вартістю, високотехнологічні галузі.
Головними орієнтирами реструктуризації економіки України на довгострокову перспективу мають стати:
усунення структурних диспропорцій, накопичених у попередні періоди;
послідовне збільшення орієнтації національного виробництва на задоволення потреб внутрішнього ринку;
цілеспрямоване формування майбутніх структурних характеристик економічної та фінансової систем на основі врахування майбутніх ризиків і тенденцій розвитку;
формування захисних і стабілізаційних антициклічних механізмів і дієвих важелів управління економічною системою, що дозволить забезпечити стійкий збалансований економічний розвиток;
сприяння підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних виробників товарів і послуг на внутрішньому та світовому ринках, насамперед у галузях, що виробляють продукцію з високим ступенем перероблення, а також у сфері послуг;
реструктуризація збиткового сектору економіки, що штучно підтримується завдяки системі бюджетних субсидій, списання податкових боргів і неплатежів природним монополіям;
підвищення ефективності базових інститутів ринкової економіки (управління державною власністю, товарних і фінансових ринків, інноваційних механізмів, системи державного регулювання тощо);
кардинальне поліпшення інвестиційного клімату в державі та всіх складниках середовища для розвитку бізнесу. [10]
Система інструментів регулювання реструктуризацією економіки поділяється на такі основні складові:
Грошово-кредитне регулювання - інструменти регулювання мають спрямовуватися і на забезпечення сприятливих монетарних умов для проведення реструктуризації, і на їх стимулювання. Забезпечити сприятливі грошово-кредитні умови дозволять:
проведення виваженої монетарної політики, спрямованої на підвищення рівня монетизації та насиченості економіки кредитами, адекватно до грошового попиту з боку реального сектору економіки;
забезпечення стабільно низьких темпів інфляції застосуванням інструментів грошово-кредитної, податкової, конкурентної, структурної політик, недопущення монетизації ані дефіциту бюджету, ані профіциту платіжного балансу;
підвищення стійкості банківської системи на основі моніторингу
змін регуляторних правил,
диверсифікація та підвищення стабільності внутрішньої ресурсної бази банків, у т.ч. за рахунок використання потенціалу накопичених коштів домогосподарств.
З-поміж стимулюючих монетарних інструментів слід виділити:
формування системи економічних стимулів до активізації кредитування в межах реалізації програм фінансово-кредитної підтримки пріоритетних галузей і підприємств, пов’язаних з імпортозаміщенням, та сегментів внутрішнього кінцевого попиту, спроможних пожвавити внутрішнє виробництво. Такі заходи не повинні деформувати ринкові механізми фінансової системи, але мають бути прив’язаними до планів реструктуризації виробництва та фінансових потреб його модернізації;
Сучасна просторова організація та перспективи розвитку господарства Кременецького району
Кременецький район - адміністративно-територіальна одиниця
Тернопільської області України. Площа - 918 км². Районний центр - місто Кременець.
Проблема збереження генетичних ресурсів рослинного і тваринного
світу, пам‘яток істор ...
Проблеми та шляхи залучення іноземних інвестицій
Незалежно
від рівня економічного розвитку будь-яка держава прагне залучити іноземний
капітал, одержуючи прямий і непрямий ефекти від інвестиційних вкладень.
Найбільшу роль у залученні інвестицій відіграють макроекономічні фактори, у т. ...