Види та форми реструктуризації

Реструктуризація підприємства спрямована на розв'язання двох основних завдань: по-перше, оперативно забезпечити виживання підприємства; по-друге, відновити конкурентоспроможність підприємства на ринку.

Відповідно до цих завдань і розглядають взаємопов'язані форми й види реструктуризації підприємств (рис. 1.1):

Рисунок 1.1 - Форми і види реструктуризації промислових підприємств

Часткову (обмежену) реструктуризацію застосовує підприємство для відновлення технічної та економічної дієздатності. Заходами такої реструктуризації можуть бути: переоцінювання активів, зниження дебіторської заборгованості, додаткова емісія цінних паперів переоформлення боргів та ін.

Комплексна реструктуризація охоплює більш суттєві зміни у формі розробки нової організаційної структури, технічної, технологічної та продуктової політики, зміни в менеджменті тощо.

Санаційна (відновна) реструктуризація застосовується, коли підприємство перебуває у передкризовому або кризовому стані і має за мету вийти з нього. Ознаками такого стану є: втрата ринкових позицій; логістичні проблеми, незавершеність виробництва; великі запаси готової продукції; заборгованість перед кредиторами та державою; втрата ліквідності. Основними напрямами дій під час даної реструктуризації можуть бути: 1) скорочення ресурсів; 2) скорочення пропозиції; 3) скорочення ринків; 4)зменшення масштабів діяльності підприємства.

В сучасних умовах ринкова економіка висуває для підприємств на перший план проблему пристосованості підприємства до зміни умов зовнішнього середовища. В такому випадку застосовується адаптаційна реструктуризація, яка спонукає до урізноманітнення цілей і використовується при відсутності кризи, але при наявності негативних тенденцій з метою їх подолання та пристосування підприємства до нових ринкових умов. Основними напрямами даного виду реструктуризації може бути просторова диверсифікація (розвиток нових внутрішніх та зовнішніх ринків) та продуктова диверсифікація (розвиток нових продуктів).

В рамках адаптаційної реструктуризації закладаються початкові основи, але вони не набирають масштабності, комплексності і системності через відсутність адаптаційної стратегії. Вихід підприємства на новий рівень неможливо реалізувати, не здійснивши переходу до іншого (вищого) рівня реструктуризації - інноваційної, невід'ємною складовою якої є оновлення технології виробництва, збуту і системи маркетингу.

Інноваційна реструктуризація практикується на підприємствах, які є стабільними, але прагнуть якісних змін. При проведенні змін головними мають бути інноваційна спрямованість систем управління, гнучкість виробництва та результативні нововведення. Впровадження високоефективних технічних засобів та обладнання, комп'ютеризація зв'язку і управління вимагають створення нової структури підприємств, організації малих та середніх високотехнологічних фірм, формування нових автоматизованих систем управління по всій технологічній ланці в межах кожного виробничого процесу.

Напрямами інноваційної реструктуризації є такими:

Організація системи управління якістю (менеджмент якості) та умов її сертифікації;

Створення ринково орієнтованих систем управління підприємством (менеджмент, маркетинг, логістика кадрів, фінансів) та їх інтеграція в новий менеджмент підприємства, спрямований на соціальний фактор [4].

Безперервний процес змін в усіх сферах життєдіяльності потребує нової моделі розвитку підприємства, відповідно й нової ідеї - цілі реструктуризації, що призводить до випереджаючих заходів.

Випереджаюча реструктуризація передбачає управління змінами, яке може застосовуватись у найрізноманітніших ситуаціях і набувати різних форм. В першу чергу, необхідно визначити зв'язки, які можуть встановлюватися між внутрішньовиробничими та зовнішніми умовами, кадровими параметрами підприємства, різними видами криз, основними інструментами управління змінами, а потім провести обґрунтовані оцінювання адекватності станів підприємства, інструментарію реалізації змін. Управління змінами потребує нових відносин між підприємством та його працівниками, тобто головна увага також звертається на соціальний аспект управління. На відміну від адаптаційної реструктуризації, яка передбачає адаптацію до існуючих елементів навколишнього середовища, випереджувальна реструктуризація містить дієвий фактор впливу самого підприємства на зовнішнє середовище і активну зміну сфер діяльності, щоб позбутися загрозливих факторів навколишнього середовища.

Залежно від об'єкту змін реструктуризація поділяється на такі види:

Управлінський - пов'язаний із підготовкою та перепідготовкою персоналу з орієнтацією на конкурентоспроможне функціонування підприємства, зміну його організаційної структури, менеджменту, технологічної, інноваційної та маркетингової політики;

Технічний - пов'язаний із забезпеченням такого стану підприємства, за якого воно досягає відповідного рівня виробничого потенціалу, технології, ноу-хау, управлінських навичок, кваліфікації персоналу, ефективних систем постачання, тобто всього того, що дає підприємству змогу виходити на ринок з конкурентоспроможною продукцією.

Подібні статті по економіці

Основні стадії науково-дослідного процесу
Наукове дослідження - це цілеспрямований процес виробництва нових знань, які розкривають нові явища у суспільстві і природі, для використання їх у практичній діяльності людей. Методологія наукових досліджень у природознавчих, технічни ...

Розвиток інноваційного підприємництва в умовах ринкової економіки
Актуальність теми. Початок XXI століття характеризується суттєвими якісними змінами в характері і рушійних силах суспільного розвитку. Економічні системи держав безперервно модернізуються у відповідь на динамічні технологічні зрушення. ...