Стабілізація вітчизняної економіки та поступове нарощування економічного потенціалу країни безпосередньо пов'язані з реалізацією активної структурної політики, яка вважається ключовим елементом загальної стратегії розвитку первинних ланок (підприємств, організацій) і в цілому суспільного виробництва.
Сучасний стан економіки на макро- і мікрорівні характеризується деформованою структурою виробництва. Тому одним із стратегічних завдань більш ефективного розвитку виробничого потенціалу є його структурна перебудова. Її можна здійснювати, з одного боку, за допомогою проведення ефективної політики реструктуризації потенційно конкурентоспроможних підприємств, а з іншого - через ліквідацію (повне перепрофілювання) збиткових і збанкрутілих підприємств.
Слово «реструктуризація» (restructuring) було введено в професійний вжиток Джеком Велчем із General Electric на початку 80-х років минулого століття і з того часу його трактування набувало різного значення і кожний вкладав у нього різний зміст.
Перші спроби виділити поняття «реструктуризація підприємств» у правовому полі України пов'язані з Законом України "Про банкрутство", в якому реструктуризація визначається « .як процес здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема, шляхом їх розділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що супроводить фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню ефективності виробництва і задоволенню вимог кредиторів».
Останнім часом з'явилися більш цілеспрямовані визначення процесу реструктуризації як способу адаптації діяльності підприємства до безперервно змінюваних ринкових умов через проведення комплексу заходів організаційно-економічного, техніко-технологічного і фінансового характеру, що забезпечують зростання ефективності виробництва, підвищення конкурентоспроможності і зміцнення фінансової стійкості. Даний підхід більш повно визначає сутність даного поняття.
Метою проведення реструктуризації є створення повноцінних суб'єктів підприємницької діяльності, здатних ефективно функціонувати за умов ринкової економіки та виробляти конкурентоспроможну продукцію, що відповідає вимогам товарних ринків. Отже, процедуру реструктуризації можна визначити як комплекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної, економічної та фінансової життєздатності підприємства.
Під мету реструктуризації виробляються завдання, і тому утворюється ланцюг цільової орієнтації реструктуризації. Завдання реструктуризації для кожного етапу є різними, але до типових з них належать:
сприяння у виживанні та забезпечення повноцінного функціонування суб'єктів господарювання;
відновлення конкурентоспроможності та платоспроможності підприємств;
управління змінами [2].
Реструктуризація на рівні підприємства стосується перебудови всіх сфер його діяльності, починаючи від виробничо-технічних та організаційних систем і завершуючи фінансовими аспектами і проблемами власності.
Вважається, що реструктуризації підлягають, як правило, слабкі підприємства, що стоять на межі банкрутства, однак і прибуткові підприємства використовують різні варіанти реструктуризації. Зарубіжний досвід свідчить, що реструктуризацію на Заході проводять і досить успішні компанії, які прагнуть забезпечити достатню прибутковість своїх акцій у майбутньому. Таким прикладом можуть послужити:
Торгівельна компанія «Сіре» (США) - розробка моделі кризового менеджменту в 90-ті роки, що базується на чітких складових: орієнтація на клієнта, особистий внесок у роботу, ефективне лідерство;
Корпорація «Ксерокс» - запобігання банкрутству на основі докорінного поліпшення якості продукції шляхом навчання персоналу компанії;
Компанія «Брітіш Ейрвейс» - подолання фінансової кризи в процесі приватизації;
Організація, планування і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва кукурудзи на зерно на площі 320 га в умовах східного регіонального управління ПРАТ Райз-максимко
Сільське
господарство є
однією з основних галузей народного
господарства, оскільки виробництво продуктів харчування - перша умова життя
безпосередніх виробників. Водночас воно є сировинною базою легкої та харчової
промисловості. Попи ...
Оцінка та механізм забезпечення економічної безпеки підприємства
Сучасне підприємство знаходиться в умовах безперервної зміни
середовища його існування. Ця нестабільність вимагає від господарюючих
суб‘єктів постійної адаптації, зокрема пошуку нових і вдосконалення вже відомих
засобів забезпечення си ...