Показники прибутку підприємства

Звичайна діяльність є основним джерелом одержання прибутку на підприємствах різних форм господарювання і власності. Базовими показниками формування прибутку від звичайної діяльності є доходи і витрати підприємства. Доходи від звичайної діяльності класифікують за такими групами: виручка від реалізації продукції (продажу товарів, виконання робіт чи надання послуг), інші операційні, фінансові та ін. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування визначається на основі прибутку від операційної діяльності та його коригування на фінансовий результат від участі в капіталі, іншої фінансової діяльності, фінансових та інших витрат, а також як результат вирахування податку на цей прибуток.

Різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку на прибуток представляють собою кінцевий фінансовий результат від звичайної діяльності [26, c. 76].

Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображають відповідно: невідшкодовані збитки та прибутки від надзвичайних подій.

Якщо на підприємстві виконувалися надзвичайні операцій, у результаті яких було одержано прибуток, то його розмір за вирахуванням податку в сумі з чистим прибутком від звичайної діяльності становить загальний чистий прибуток підприємства у звітному періоді.

Розглянемо порядок формування чистого прибутку (рисунок 1.4).

Рисунок 1.4 - Схема формування чистого прибутку підприємства

Розглянемо арифметично порядок визначення показників прибутку підприємств згідно П(с)БО №3

Валовий прибуток = В - С, (1.1)

де В - Виторг від продажу товарів,продукції, робіт, послуг (за мінусом ПДВ, акцизів й аналогічних обов'язкових платежів);

С - собівартість проданих товарів,продукції, робіт, послуг.

У собівартість продукції включаються прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, а також непрямі загальновиробничі витрати. Валовий прибуток є показником результативності роботи виробничих підрозділів організації.

Прибуток від операційної діяльності = ВП - АВ - Вз - ІОВ (1.2)

де ВП - Валовий прибуток;

АВ - Адміністративні витрати;

Вз - Витрати на збут;

ІОВ - Інші операційні витрати.

Прибуток від операційної діяльності є показником економічної результативності основної діяльності організації, тобто виробництва й реалізації продукції.

Прибуток до оподатковування = Под + Дк + ІФД - Вк - ІВ- ФВ, (1.3)

де Под - Прибуток від операційної діяльності;

Дк - Доходи від участі в капіталі;

ІФД - Інші фінансові доходи;

Вк - Витрати від участі в капітал;

ІВ - Інші витрати;

ФВ - Фінансові витрати.

Прибуток до оподатковування це показник економічної результативності всієї господарської діяльності організації.

Чистий прибуток = По - Ппр, (1.4)

де По - Прибуток до оподатковування;

Ппр - Податок на прибуток.

Чистий прибуток звітного року розраховується вирахуванням із прибутку до оподатковування податку на прибуток й іншіих обов'язкових платежів із прибутку (наприклад, штрафи й пені по розрахунках з бюджетом та ін.).

Отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. Розподіл прибутку являється складовою та невід’ємною частиною загальної системи розподільних відносин підприємств. Конкретні форми і методи розподілу прибутку постійно видозмінюються і розвиваються з розвитком суспільного відтворення і з зміною задач і цілей, що стоять перед економікою. Кожний етап в взаємовідносинах між бюджетом і підприємством з приводу розподілу прибутку породжує нові форми і методи цього розподілу.

Розглянемо порядок розподілу прибутку.

Перший етап - це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики держави, від правильного вирішення якого залежить розвиток економіки в цілому.

Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб’єктів господарювання. Ця політика реалізується в сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об’єктів оподаткування, ставках оподаткування, у порядку надання податкових пільг.

Другий етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. З цього прибутку також сплачуються деякі податки в місцеві бюджети і стягуються економічні санкції [26, c. 104]

Розподіл цієї частини прибутку відображає процес формування фондів і резервів підприємства для фінансування потреб виробничого і соціального розвитку.

На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат

Подібні статті по економіці

Обгрунтування основних показників виробничо-економічної діяльності підприємств
Одним з основних елементів ринкового господарства є підприємство. Під підприємством розуміється економічний суб'єкт, що займається виробничою діяльністю і має господарську самостійність. Підприємство об'єднує ресурси для виробництва економічних благ ...

Техніко-економічні показники формувального відділення ливарного цеху
Литво є одним з найстаріших способів, яким ще в старовині користувалися для виробництва металевих виробів - спочатку з міді і бронзи, потім з чавуну, а пізніше із сталі та інших сплавів. В нашій країні високими темпами ростуть об'єм ...