На початку XVII ст. виникла реальна потреба в забезпеченні системного підходу до вивчення суспільних процесів. На необхідність системності пізнання об'єктивної реальності вказували такі вчені, як Е. Кондильяк (1715-1780 pp.), І. Кант (1724-1804 pp.), Г. Гегель (1770-1831 pp.). У цей час поняття системи з'явилося в математичних, біологічних і технічних науках. Основоположниками системного підходу до вивчення явищ у природі і суспільстві стали К. Маркс, Ф. Енгельс. Значний вклад у цей процес вніс також В.І. Ленін.
Чим же пояснюється об'єктивна необхідність системного підходу? Справа в тому, що природа, живий організм, людське суспільство, економіка, виробнича сфера - це складні організаційні системи. При цьому система розглядається як сукупність багатьох складових елементів (в природі), клітин (в живому організмі), соціальних верств, груп, класів (в суспільстві), видів діяльності, підприємств (в економіці), сфер і підприємств з виробництва матеріальних благ (у виробничій сфері), що утворюють певну цілісність, єдність, нерозривний зв'язок із середовищем. Усі елементи системи поєднані в одне ціле через підсистеми прямими і зворотними зв'язками.
Кожна система, як бачимо, складається з підсистем, елементів, і тому має свою структуру. Структура системи виражає и будову як єдність стійких взаємозв'язків елементів. Наприклад, структура матеріального виробництва може бути подана у такому вигляді:
економіка (суспільне господарство);
види економічної діяльності;
територіально-економічні комплекси;
підприємства тощо.
Отже, система розуміється як ієрархічна впорядкованість сукупності підсистем та структурних одиниць.
Система формується і розвивається у певному середовищі під дією різних факторів. Об'єктивна реальність, у межах якої розвивається система та зміна властивостей якої впливає на систему, називається системним оточенням, наприклад вплив природних та економічних умов на роботу будівельних і сільськогосподарських підприємств.
Важливим є питання про системні параметри. Параметричні показники, відображаючи кількісний бік показників, повинні володіти науковою обґрунтованістю та мати високий кореляційний зв'язок між собою.
Однією з головних складових будь-якої системи є економічна система. Під економічною системою розуміють, зазвичай, суспільне виробництво, тобто динамічний процес активної діяльності людей щодо створення матеріальних благ для розвитку суспільства. Вона включає два види відносин:
ставлення людей до природи;
відносини між людьми у процесі виробництва.
Характерною особливістю системи є взаємозв'язок та єдність виробничих сил і виробничих відносин.
Основними структурними одиницями системи є:
суспільне виробництво (система великого масштабу);
види економічної діяльності (суспільного господарства) - системи другого порядку;
підприємства - виробничі підсистеми галузей;
виробничі підрозділи підприємств - підсистеми підприємства.
Взаємозв'язки цих частин системи визначаються характером виробництва, обміну розподілу і споживання матеріальних благ при наявному суспільному ладі.
Розрахунок техніко-економічних показників роботи сумішоприготувального відділення
Ливарне
виробництво, одна з галузей промисловості, продукцією якої є відливки, що
отримуються в ливарних формах при заповненні їх рідким сплавом. Річний обсяг
виробництва відливок в світі перевищує 80 млн. т. Методами литва виготовляєт ...
Оцінка економічної і соціальної ефективності господарчої діяльності підприємства
Проблема
ефективності виробництва завжди посідала важливе місце серед актуальних проблем
економічної науки. Зацікавленість нею виникає на різних рівнях управління
економікою - від власників приватного підприємства до керівників держави ...