З розвитком ринкових відносин здійснення підприємницької діяльності відбувається в умовах зростаючої невизначеності. Саме невизначеність стану зовнішнього та внутрішнього середовища змушує підприємця приймати на себе ризик, який може обумовлювати як виграш, так і втрати.
Вважають, що термін "ризик"
- грецького походження, який бере початок від таких слів, як ridsikon, ridsa - стрімчак, скеля і пов’язується, у першу чергу, з появою небезпеки або непевності в будь-якій сфері господарської діяльності та суспільно-економічного життя. У сучасній західній економічній літературі розглядають дві теорії ризику: класичну та неокласичну.
Істотним недоліком класичної теорії, на думку її критиків, вважається обмеженість розуміння сутності ризику та його економічного змісту. Згідно з положеннями даної теорії, ризик є чинником формування лише частини прибутку. Противники неокласичної теорії ризику наголошують на тому, що вона не враховує фактору задоволення від ризику, згідно з яким підприємець може піти на великий ризик.
Говорячи про існування проблеми ризику у вітчизняній економіці, слід зазначити, що у 20-х роках ХХ ст. в Росії було прийнято ряд законодавчих актів, які містили поняття "виробничо-господарського ризику". Але з середини 30-х років "ризик" було оголошено буржуазним поняттям, явищем капіталістичного господарства, непридатним для соціалістичної економіки. Це мало сенс, хоча повністю з цим не можна погодитися за таких обставин: в умовах командної економіки існувала невизначеність, пов’язана з наявністю експортно-імпортних операцій (місцеві товаровиробники продавали свою продукцію на зовнішньому ринку та купували необхідні товари, стикаючись, таким чином, з зовнішньоекономічними ризиками); завжди був ризик невиконання державних планів, що встановлювалися у наказовому порядку. Характерним для того періоду було існування ситуації, за якої при прийнятті економічних рішень суб’єктами господарської діяльності, останні не несли відповідальності у випадку його реалізації, а перекладали його на суспільство в цілому. Відсутність зацікавленості в результатах економічних рішень, і була причиною відсутності ризику як такого. У порівнянні з ринковою економікою у плановій економіці, об’єктом ризику виступала держава, що встановлювала і доводила до первинних ланок народного господарства планові завдання, визначала правила і норми, у межах яких відбувалася виробничо-господарська діяльність підприємств. У Радянському Союзі в 50-ті роки здійснювався серйозний розвиток математичного апарату аналізів ризику стосовно теорії планування експерименту в технічних та природничих галузях знань. Перші спроби поновити використання теорії ризику в управлінні діяльністю підприємства в умовах планової економіки відносяться до періоду появи російськомовного видання монографії угорських економістів на чолі з Т. Бачкай "Господарський ризик і методи його вимірювання". Ними було продовжено розвиток ідей неокласичної теорії ризику, обґрунтовано необхідність врахування ризику в процесі прийняття господарських рішень навіть у відносно стабільному середовищі планової економіки. Але існування ідеологічних міркувань стримувало подальший розвиток подібних праць.
Зростання на початку 90-х років інтересу до прояву ризику в діяльності вітчизняних підприємств пов’язано з проведенням в країнах колишнього СРСР економічної реформи. В умовах демонополізації, приватизації, появи вільного підприємництва, формування ринкового середовища все частіше стали виникати неясність і невпевненість в отриманні очікуваного кінцевого результату. Стало зрозумілим, що ризикованість є невід’ємною умовою ринкової економіки. Ризик став однією зі складових успішного бізнесу, на який бізнесмени мають право відповідно до законодавства всіх цивілізованих країн. Перейшовши на шлях ринкових відносин, відповідні поправки до законодавства прийняла й Україна. Підприємницьку діяльність в Україні регулюють чотири основні документи: Конституція, Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс і Господарський кодекс.
Розрахунки чеками
Чек — грошовий
документ встановленої форми, що містить беззаперечне письмове розпорядження
власника рахунка (клієнта) банкові, який обслуговує його, сплатити певну суму
грошей пред'явникові чека або іншій вказаній у чеку особі. Чек є інстр ...
Роль держави у забезпеченні зайнятості та регулювання відтворення робочої сили
Сьогодні
питання ринку праці є однією з найактуальніших тем для дослідження. Це
зумовлено тим, що в сучасних умовах розвитку економіки особливої актуальності
набувають проблеми ефективної зайнятості населення, створення ринку робочої
...