Мале підприємництво - дуже тонкий та чутливий сектор економіки, який є найуразливішим для таких несприятливих чинників, як фінансові труднощі, циклічні зміни, інфляція, податковий тиск тощо. Особливого значення варто надавати формуванню малого підприємництва з огляду на його специфічну та фундаментальну роль у ринковій економіці.
Підприємствам малого бізнесу притаманне індивідуальне підприємництво. Тут, особливо в наших умовах, характерною може бути приватна власність як власність однієї особи. У країнах з розвиненою ринковою економікою класична приватна власність як власність однієї особи має обмежені можливості та поширення, а в середньому та великому бізнесі - це явище надто рідкісне. Малі підприємства в усьому світі відіграють важливу роль. [6]
Для різних країн визначення малого бізнесу є різним. Зокрема в США малим вважається бізнес, який є малим по відношенню до усіх інших бізнесів даної галузі. В цілому, Адміністрація Малого Бізнесу в США використовує наступні критерії для визначення того, чи можна вважати це підприємство малим:
- оптова торгівля: не більше 100 працівників;
- роздрібна торгівля і сектор обслуговування: середні продажі (за 3 роки) не повинні перевищувати річні продажі або прибуток в розмірі від 4 до 30 мільйонів доларів
промислове виробництво: не більше 500 працівників, але в деяких випадках до 1 500 працівників;
будівництво: середні продажі (за 3 роки) або прибуток не повинні перевищувати 12-28,5 млн. дол. залежно від конкретного типу бізнесу. [5]
Відповідно до «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» суб’єктами малого підприємництва є:
- фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
- юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. [4]
На сьогодні в Україні існує майже 200 тисяч малих підприємств, працює близько 1 млн. підприємців без створення юридичної особи, майже 40 тис. фермерських господарств.
Всього у малому підприємництві зайнято понад 2,7 млн. чоловік, або 9 відсотків працездатного населення України. У той же час мале підприємництво виробляє 11 відсотків загального обсягу виробництва продукції (робіт, послуг) у цілому по Україні, що свідчить про більш ефективне функціонування малого бізнесу порівняно з великим. [3]
Впродовж останніх кількох років у Західній Європі, США і Японії великого значення набув дрібний бізнес, де він поданий сукупністю малих і середніх підприємств. Основна їхня маса - це дрібні підприємства, у яких працюють не більше ніж 20 чоловік. Малі підприємства забезпечують 2/3 приросту нових робочих місць, що дало змогу значно скоротити безробіття в цих країнах [7]. На сьогодні на частку малих фірм, які є дуже важливою і постійно зростаючою частиною британської економіки, припадає 25 % від усієї робочої сили. Визнаним європейським лідером у цій сфері є Італія - з майже 800 тис. промислових підприємств країни 99 % становлять малі та середні. У Німеччині та Нідерландах малий та середній бізнес забезпечує близько 40 % експорту, Італії - 25-30 %, Франції - 20-25 %, Японії - 10- 15 %. Проте необхідно зазначити, що в Японії участь малого і середнього бізнесу в експортних операціях є у 4 рази меншою від їх вкладу у валовий випуск продукції в обробній промисловості, а у Великобританії та Франції - у 2 рази. Тільки той факт, що у 2004 р. продаж продукції великих конгломератів у Франції скоротився на 2,4 %, а середніх і малих підприємств - збільшився на 2,6 %, свідчить про ефективність останніх. В Японії частка малих підприємств, які виконують урядові замовлення, становить 45 %, а у замовленнях громадських організацій країни - 32 %. На частку малих і середніх підприємств в Японії припадає близько 55 % реалізованої промислової продукції, близько 60 % - оптової торгівлі і більш як 80 % - роздрібної. В обробній промисловості з 6,5 млн. підприємств 99 % становлять малі. Вони переважають також у будівництві, у сфері послуг, становлять 99 % усіх фірм у роздрібній торгівлі. На малих і середніх підприємствах зайнято 39,5 млн. чол., або 80,6 % усієї робочої сили Японії. У Республіці Корея протягом 1990-х років щороку реєструвалося близько 5,5 тис. нових середніх та малих підприємств [8]. За останнім даними частка малого й середнього підприємництва у ВВП країн з розвиненою ринковою економікою становить: Великобританії - 50-54 %, Німеччини - 50-53 %, Італії - 57-60 %, Франції - 55-62 %, США - 50-52 %, Японії - 52-55 % [9]. Загалом же за останнє десятиріччя частка малого бізнесу зросла з 9 % до 62%.
Поняття та види економічних систем
У сучасному глобалізованому світі функціонують і розвиваються різні
моделі економічних систем. Економісти дотримуються різноманітних поглядів щодо
критеріїв їх класифікації, а отже, щодо їх типів та моделей. Актуальність теми
досліджен ...
Сучасна просторова організація та перспективи розвитку господарства Кременецького району
Кременецький район - адміністративно-територіальна одиниця
Тернопільської області України. Площа - 918 км². Районний центр - місто Кременець.
Проблема збереження генетичних ресурсів рослинного і тваринного
світу, пам‘яток істор ...