Тенденція все більшого «обнаучування» техніки та економіки, що була основою концепції постіндустріалізму та споріднених їй (генетично або ідейно) концепцій сучасної техніки, безперервно пов’язана з тенденцією «технологізації» науки, а також «економізації» та «комерціалізації» науки та техніки. Дана тенденція веде до зміни образу науки: на зміну уявленням про науку як асоціальну, аполітичну, компетентну та прогресивну силу приходить усвідомлення її залежності від зовнішніх структур. Ця обставина відзначається соціологами науки незалежно від оцінки постіндустріалізму як такого. «В результаті попередніх історичних і філософських досліджень, а також останніх соціологічних досліджень науки стало очевидним, - пише британський соціолог Ендрю Вебстер, - що вчені та їх ідеї не можуть трактуватися яким-небудь привілейованим чином як вільні від «соціального впливу». Виявилось, що наука «здійснюється» через соціальні та технічні переговори, інтерпретацію та визнання, як і будь-яка система знання.
Вебстер визнає за наукою право прагнути бути найоб’єктивнішою, найраціональнішою і найнадійнішою формою знання, однак вважає, що, оскільки не існує безперечних правил, яким мали би підкорятися вчені для забезпечення саме таких якостей, мала бути визнана соціально конструйована природа науки як найбільш складного та цікавого соціального інституту.
Співставлення вузлових моментів постіндустріальної концепції з доводами її критиків виявляє проблемний характер універсалістських домагань ідеології інформаційного суспільства, що розвивається на основі постіндустріалізму. Однак усвідомлення проблемності такого роду домагань не є рівносильним їх неправомірності. Універсалістська направленість - одне з найбільш цінних якостей класичного постіндустріалізму, що припускає поступальний рух всього людства до нової стадії суспільного розвитку, - наявність в цьому руху лідерів не розглядається як показник неможливості досягнення даного ступеня якими-небудь країнами через особливості їх політико-економічних або культурних систем.
Принципова досяжність для всіх «суспільства, заснованого на знанні» пов’язана з загальною значимістю наукових теорій, інтернаціональним характером науки, з процесами «обнаучування» техніки, економіки, політики. Ідеологія інформаційного суспільства, що розвивається на основі постіндустріалістських передумов, може слугувати реальною альтернативою ідеологіям національного та цивілізаційного егоїзму, що набирають силу на фоні розчарувань як в ліберальних, так і в марксистських доктринах. Успіх же буде залежати від того, яким чином універсалістські можливості цієї реалізуються в конкретних умовах діяльності індивідів і груп [5].
Висновки
1) Основними характеристиками постіндустріального суспільства є: перехід від виробництва товарів до виробництва послуг; переважання серед представників «класу» професійних фахівців і техніків; провідна роль теоретичних знань як основи нововведень в економіці, політиці і соціальній структурі суспільства; орієнтація в майбутньому на методи контролю і оцінка можливих напрямів розвитку технології; прийняття рішень на засадах нових високоінтелектуальних технологій;
2) Різні автори критикують постіндустріальне суспільство через різні причини. Жак Еллюль вважає, що постіндустріальне суспільство носить анархічний характер, що може призвести до ліквідації сучасної бюрократичної держави. На думку Сімона Нора і Алена Мінка, інформаційне суспільство не зможе справитись з проблемами, що виходять за сферу комерційної діяльності і залежать від культурної моделі. Марк Постер критикує теорію Деніела Белла за те, що він розглядає економічні, політичні та культурні чинники в одній площині, в результаті чого характеристика нових явищ стає характеристикою всього суспільства. Критика Ендрю Вебстера полягає в тому, що постіндустріальне суспільство є вкрай універсалістським і його ідеї розповсюджується на всі соціальні групи і на кожного індивіда, не враховуючи при цьому їх відмінні потреби і інтереси.
Розробка антикризової фінансової стратегії підприємства ТОВ Альфа–Стар
Перехід до ринкових форм господарювання, та більш жорсткі умови
конкуренції, призводять до неплатоспроможності окремих суб'єктів
господарювання. Для них характерні: неефективне управління, криза неплатежів,
високий ступінь зносу основн ...
Статистика груп населення за заняттями та джерелами засобів існування в Україні
Демографія
- наука, що вивчає склад і рух людності (населення) та закономірності його
розвитку. Відтворення населення є одним з головних процесів відтворення
суспільства й являє собою неперервне відновлення генерацій людей у результат ...