Разом з тим, хоч така спрощена мова, вважають вони, буде вдосконалюватися та ставати придатною для все більше розвинутих діалогів, вона буде все-ж зустрічати супротив. Прийнятність цієї кодифікованої мови буде залежати від культурного рівня суб’єктів, що обумовить дискримінаційний ефект телематики. «Більше ніж коли-небудь мова стає ставкою культури. Опозиційні групи будуть боротися за його привласнення».
Якщо для Белла, як було показано вище, комп’ютеризація та інформатизація суспільства означає зростання ролі саме наукового знання, то видатний представник «критичної соціології», американець Марк Постер наполягає на тому, що адекватне соціологічне дослідження електронно опосередкованих комунікацій можливе лише в тому випадку, якщо дискурс науки позбавляється привілейованого положення серед інших видів дискурсу.
Постер наполягає, що для адекватного розуміння соціальних відносин в епоху конвергенції обчислювальної техніки та техніки засобів зв’язку необхідне дослідження змін в структурі комунікаційного досвіду. Концентруючись на змінах в мовленнєвому аспекті культури, пов’язаних з електронним письмом, базами даних, комп’ютерними мережами, він пропонує концепцію засобу інформації в якості кроку на шляху до теорії, яка була би в змозі «розшифрувати» лінгвістичний замір цих нових форм соціальних взаємодій. Термін «засіб інформації», підкреслює автор, перекликається з марксистською теорією засобу виробництва і служить для періодизації минулого у відповідності з різноманітними засобами інформації та в якості метафори для сучасної культури, що надає «інформації» в деякому роді фетишистського значення.
Виділяються такі ступені виробництва інформації:
1) Усно опосередкований обмін «обличчям до обличчя». Для нього характерні узгодження симолів. Суб’єкт задається як розташування промовленого через впровадження його в сукупність міжособистісних відносин;
2) Письмовий обмін, опосередкований друком. Для нього характерна знакова репрезентація. Суб’єкт конструюється як агент, що є центром раціональної/уявної автономії.
) Електронно опосередкований обмін. Для нього характерне інформаційне моделювання. Суб’єкт децентралізується, розсіюється та множиться в суцільній нестійкості - надаючи інформацію про себе для різноманітних баз даних, «роздвоюючись» в процесі написання текстів на комп’ютері завдяки дзеркальному ефекту екрана, обумовленому піддатливістю тексту, використовуючи нові можливості колективного авторства та ігор з ідентичністю, що представляються комп’ютерними мережами.
Основний недолік концепції Деніела Белла Марк Постер знаходить в тому, що не дивлячись на видиме прагнення першого до обмеження сфери постіндустріального суспільства лише рівнем соціально-економічної структури, він все-ж «протягом всієї своєї роботи змітає в одну загальну дефініцію постіндустріального суспільства економічні, політичні і культурні фактори», в результаті чого «характеристика нових явищ стає характеристикою всього суспільства».
Твердження Белла, що «значення є незалежною змінною в постіндустріальному суспільстві, якою визначаються інші змінні, такі як праця і капітал», могло би, на думку Постера, служити гіпотезою в майбутньому дослідженні - однак Белл представляє це твердження читачу в якості висновку, «за допомоги чарівної риторики трансформуючи посилку у висновок» і «надаючи теоретичному доводу видимість доведеного факта».
Погоджуючись з Беллом в тому, що в якомусь сенсі знання (або інформація) є основною «віссю» сучасного суспільства, Постер вважає, що Белл, висовуючи ідею інформаційної економіки, неправомірно зводить комунікацію до економічної метафори, відсуваючи в бік питання культури. Теоретики постіндустріалізму, пише він, не бачать останніх трансформацій, тому що дивляться на них крізь «соціально-економічні» окуляри. Нові тенденції в економіці, що відмічаються Беллом та іншими авторами, мають місце, однак їх заяви про фундаментальну перебудову суспільства та виникнення постіндустріального світу в результаті цих змін, є вразливими для критики з позицій марксизму та інших напрямів, оскільки, з точки зору Постера, всі ці зміни є кількісними, але не якісними.
Теоретичну ваду концепції постіндустріального суспільства Постер вбачає в тому, що вона «пригнічує лінгвістичний рівень явищ, які розглядаються в її рамках як нові. Теоретики постіндустріального суспільства схильні ігнорувати проблему мови як на рівні теорії, так і на рівні області соціального, що ними задається. Постер вважає неправомірною трактовку інформації як економічної сутності і теоретичні виправдання поширення товарних відносин на інформаційну сферу. Легкість, з якою інформація може відтворюватись і передаватись, вже руйнує, стверджує він, правову систему, підвалини якої були сформульовані для захисту приватної власності на матеріальні речі [4].
Структура і функції ринку
Сучасна
економіка є насамперед ринковою. Тому важливе значення має з'ясування сутності
ринку, його структури, функцій та умов формування.
Ринок
не може існувати без системи підприємств і організацій, які забезпечують рух
товарів і ...
Системи та методи мотивації трудової діяльності на підприємствах
Необхідною
умовою існування й розвитку суспільства є праця, як доцільна діяльність людей,
що спрямована на задоволення їхніх життєвих потреб. Однією з складових праці є
її мотивування на рівні агентів (учасників) трудових відносин. Сис ...