Розділи економіки

Критика постіндустріального суспільства

На теперішній час в рамках ідеології інформаційного суспільства позначились різноманітні напрями і тенденції, що концентрують увагу на тих чи інших сторонах відносин, що існують у суспільстві, з приводу інформації та техніко-технологічних засобів її передачі, зберігання і переробки, що розглядають різноманітні соціальні перспективи в якості можливих, бажаних або негативних.

Так, якщо в роботах одного з головних ідеологів інформаційного суспільства, американця Деніела Белла, робився явний опір, з однієї сторони, на нові, позитивно оцінювані, можливості державного регулювання економіки в інформаційному суспільстві, прийняття законодавчих мір для забезпечення вільного доступу до інформації, і, з іншої сторони, на запобігання загрози політичного і поліцейського нагляду за індивідами з використанням витонченої інформаційної техніки, то французький соціолог Жак Еллюль вважав, що інформаційне суспільство, яке є «здійсненням ідей соціалістичного, анархічного і пацифістського характеру», припускає ліквідацію централізованої бюрократичної держави.

Критичне відношення до Белла характерне для ряду авторів, що висунули конкуруючі технологічно-детерміністські концепції, в тому числі концепції інформаційного суспільства. Так, в комплексному багатоплановому дослідженні, проведеному групою французьких спеціалістів в середині 70-их років, і представленому в книзі Сімона Нора і Алена Мінка «Комп’ютеризація суспільства. Доклад президенту Франції» (Париж, 1978), виражено скептичне відношення до постіндустріалізму.

Автори вбачають в концепції Белла варіант ліберального підходу, що «розглядає конфлікти лише термінами ринку та прагне повернути їх в цю область, коли вони виходять за її межі». При такому підході, вважають вони, перспектива соціального розвитку завершується «транквілізованим постіндустріальним суспільством», де достаток і все більша рівність життєвих стандартів зробить можливим подолання соціальних напружень і об’єднання нації навколо величезного культурно гомогенного середнього класу. На думку цих авторів, постіндустріальний підхід є «продуктивним у відношенні інформації, що управляє поведінкою виробників і покупців», але «даремним при зіткненні з проблемами, що виходять за сферу комерційної діяльності і залежать від культурної моделі».

Марксистський підхід, вони вважають, також нездатний прийняти до уваги зростаючу складність сучасного суспільства, тому що, визнаючи конфлікти, він зводить розвиток таких конфліктів до протиріччя між двома класами, що організовані навколо виробництва. Марксистське управління, «як воно практикується у східних країнах», не бере до уваги індивідуальні плани, але надає кожній групі і кожному індивіду відповідну роль у виконанні колективного плану, «намагаючись встановити систему репрезентації, яка забезпечує зв’язок між колективним планом і поведінкою індивіду. Слабкість даної системи полягає в її внутрішніх протиріччях. Громадянське суспільство не говорить. Те, що воно виражає, ховається в прірвах, в розщелинах. Таким чином, логіка центру має тенденцію відірватися від реальності».

Кваліфікуючи і ліберально-постіндустріалістський, і марксистський підходи як «містифікуючі», Нора і Мінк висунули ідеал такого інформаційного суспільства, де «організація має співпадати з добровільністю». Це «досконале ринкове суспільство, в якому освіта та інформація зроблять кожну людину усвідомлюючою колективні обмеження, і суспільство досконалого правління, де центр отримує від кожної одиниці базису вірні повідомлення про її цілі та переваги і відповідно до цього формує власну структуру і позицію.

Інформація і участь в управління розвиваються в єдиному процесі». В інформаційному суспільстві, підкреслюють французькі автори, групові плани в більшій мірі, ніж раніше, виражають соціальні і культурні устремління. Одночасно будуть зростати і зовнішні тиски. В цих умовах «лише влада, що володіє належною інформацією, зможе сприяти розвитку країни і гарантувати їй незалежність».

Назва однієї з книг Сімона Нора і Алена Мінка - «Чи буде комп’ютеризоване суспільство суспільством культурних конфліктів?». Вважаючи, що інформаційне суспільство буде менш чітко соціально структурованим і більш поліморфним, ніж суспільство індустріальне, автори вважають, що одним з факторів поліморфізму є відношення різноманітних груп до тенденції спрощення мови, пов’язаної, зокрема, з міркуваннями ефективності баз даних і інших електронно опосередкованих комунікацій. Таким чином, пропонуючи єдину мову, комп’ютеризація сприяє подоланню культурної нерівності [3].

Перейти на страницу: 1 2 3

Подібні статті по економіці

Оцінка демографічного потенціалу регіону
Основа кожної держави - це населення, люди, які є її громадянами, носіями державного суверенітету. Нормальний розвиток держави неможливий без достатньої кількості населення, його працересурсного та інтелектуального потенціалу, виробни ...

Організація виконання складських операцій на переробному підприємстві та шляхи удосконалення їх організації
На складах виконується цілий комплекс різноманітних послідовно виконуваних операцій з надходження, зберігання і відпуску товарів. Ці операції в сукупності складають складський технологічний процес. Однією з умов раціонального складськ ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2024 рік.