Мабуть найпершою формою дискурсу про контраст між двома типами суспільства стала концепція світової капіталістичної системи в марксизмі. Початок такої концептуалізації поклали в 1915-1916рр. К.Каутський і В.Ульянов (Ленін), сформувавши свої теорії імперіалізму.
Серед сучасних соціологічних версій даної концепції найбільш авторитетною є розвинута І.Уоллерстайном і його послідовниками з середини 1970-х рр. теорія світової системи або світової економіки. І.Уоллерстайн розрізняє традиційний тип інтеграції локальних суспільств - імперії й сучасний, який виник у XV-XVI ст., тип - капіталістична світова економіка. У світовій економіці виділяються групи суспільств, які утворюють центр, периферію та напівпериферію системи. Групуються вони не за географічною близькістю, а за характером зв’язків. Усередині центру капіталістичної світової економіки встановлюються відносини кооперації й конкуренції. Між центром і периферією - відносини експлуатації та залежності. Напівпериферія перебуває з центром і периферією у відносинах змішаного типу.
Логічна структура моделі світової системи має вигляд: «міжнародний поділ праці + міждержавний баланс сил/інтересів». Найбільш релевантними теорії І.Уоллерстайна є тенденції роту міжнародної торгівлі та чисельність міжурядових організацій, але інші тенденції контингентного зрушення початку та середини ХХ ст практично не моделюються цією схемою.
Менш послідовні прихильники парадигми світової системи, орієнтовані на пануючий у сучасній науці дискурс, адаптувати поняття глобалізації й створили перші теоретичні моделі. Прикладами слугують праці Е.Гідденса «Наслідки сучасності» (1990р.) і Л.Склера «Соціологія глобальної системи» (1991р.).
Логічна структура теорій Е.Гідденса й Л.Склера в загальному єдина: глобалізація представлена як серія аналогічних, однопорядкованих тенденцій у різних інституціональних сферах у сукупності, що виявляється як формування глобальної системи взаємозв’язків і взаємозалежностей між локальними соціальними процесами. Ця система формує характерну для сучасної епохи глобальність соціальної організації. Термін «глобальне» поєднує в собі поняття «інтернаціональне» й «транснаціональне», а термін «локальне» - поняття «національно-державне» «субнаціональне».
Теорії Е.Гідденса й Л.Склера відображають два різновиди одного типу моделей глобалізації - моделей глобальної системи.
Е.Гідденс розглядає глобалізацію як пряме продовження модернізації. Сучасна соціальна система, як і глобалізація, формується в таких інституціональних вимірах: система національних держав, світовий військовий порядок, міжнародний поділ праці. Ці виміри вважаються суттю світової капіталістичної економіки.
Л.Склер, як і Е.Гідденс, надає перевагу терміну «інтернаціоналізація», оскільки вважає, що найбільш актуальний процес - це формування системи транснаціональних практик, які залежать від умов національних держав і національно-державних інтересів у міжнародних відносинах. Транснаціональні практики, за Л.Склером, існують на трьох рівнях: економічному, політичному, ідеологічно-культурному. На кожному з рівнів транснаціональні практики утворять базовий інститут, який стимулює глобалізацію. На рівні економіки це - ТНК, на рівні політики - транснаціональний клас капіталістів, на рівні ідеології й культури - конс’юмеризм. Таким чином, глобальна система Л.Склера виникає як структура, паралельна й аналогічна світовій системі І.Уоллерстайна.
Альтернативою моделям глобальної системи стали моделі глобальної соціальності, розроблені на базі критики теорії світової системи й теорій глобальної системи. Дійшовши ще в 1968р. висновку про те, що сфера культури має вирішальне значення для «систематизації» світу, в середині 1980-х рр Р.Робертсон висунув тезу про те, що глобальна взаємозалежність національних економік і держав, концептуалізована, наприклад, у моделі «системи суспільств» І.Уоллерстайна, є лише одним з аспектів глобалізації, тоді як другий аспект - глобальна свідомість індивідів - настільки є важливим для перетворення світу в «єдине соціокультурне місце»
Розрахунок техніко-економічних показників роботи сумішоприготувального відділення
Ливарне
виробництво, одна з галузей промисловості, продукцією якої є відливки, що
отримуються в ливарних формах при заповненні їх рідким сплавом. Річний обсяг
виробництва відливок в світі перевищує 80 млн. т. Методами литва виготовляєт ...
Статистичне вивчення товарних ринків в регіоні
В умовах розвиненої ринкової економіки інформація про стан товарних
ринків є важливим фактором, що визначає ефективність управлінських рішень. При
цьому мова йде не тільки про фірми, для яких така інформація грає важливу роль
при вибор ...