Продуктивна зайнятість у контексті забезпечення економічного зростання

Відповідно до принципів МОП в Україні слід проводити активну політику сприяння зайнятості за такими основними напрямами:

пожвавлення економічної ситуації та інвестиційної активності в країні;

створення нової виробничої структури підтримки вітчизняного товаровиробника;

розвиток системи нових робочих місць, збільшення потреби в робочій силі в пріоритетних галузях економіки;

стимулювання особистої ініціативи, розвиток підприємництва, малого та середнього бізнесу, що забезпечує створення нових робочих місць;

удосконалення системи оплати праці та соціального захисту;

удосконалення та оновлення системи професійного навчання в навчальних закладах та на виробництві;

недопущення масового вивільнення працівників.

На подальшу перспективу основною метою політики зайнятості, орієнтованої на людський розвиток, має стати досягнення структури зайнятості постіндустріального типу, якій притаманно збільшення чисельності та частки осіб, зайнятих у сфері послуг, передусім в інформаційному секторі економіки [21].

Активні методи підтримки ринку праці передбачають діяльність держави, спрямовану на скорочення рівня безробіття як такого, тобто на забезпечення можливості реалізації своєї трудової активності всім громадянам, а відповідно на забезпечення повної зайнятості всього трудоактивного населення країни.

Велике значення в межах активної політики зайнятості для поліпшення процесу працевлаштування має наявність та повнота інформації в службах зайнятості щодо наявних вакансій.

Важливим є також укладання контрактів тимчасового найму на тристоронній основі між службою зайнятості, тимчасовим працівником і підприємцем. Цією формою найму користуються переважно такі вразливі з погляду зайнятості групи, як некваліфіковані працівники, жінки, молодь, іноземні працівники. Однак за тимчасовими контрактами працюють і висококваліфіковані фахівці: конструктори, дизайнери, архітектори та ін., тобто ті, хто виконує конкретні проекти. Високою організаційною формою тимчасового найму стало працевлаштування через так звані підприємства тимчасового найму.

Ще одним елементом активної політики є організація громадських робіт, яка передбачає створення додаткових робочих місць, але вона забезпечує певною мірою квазізайнятість, оскільки жодна людина не сприймає свою участь у громадських роботах як нормальну трудову діяльність. Майже всі розглядають її як можливість одержання доходів, вищих за звичайну допомогу у зв'язку з безробіттям. Тому організацію громадських робіт можна розглядати як проміжний елемент між активною та пасивною політикою [14].

Сприяння самозайнятості населення як напрям активної політики ринку праці виявив свою високу ефективність передусім в умовах економічної кризи і відповідної обмеженості доступу до найманої праці. Допомога в організації власної справи досить поширена в економічно розвинутих країнах. Коли це стосується безробітних, допомога у відкритті власної справи означає, по суті, оплату урядом створення самими безробітними собі роботи замість компенсації доходів, втрачених унаслідок відсутності роботи [16].

Однією з основних проблем ринку праці, критерієм ефективності його функціонування є ступінь якісної збалансованості між пропозицією робочої сили та попитом на неї, тобто відповідність за професійно-освітньою підготовкою, статтю, віком, рівнем працездатності тощо. У вирішенні цієї проблеми велике значення має професійна підготовка та перепідготовка робочої сили, яка здійснюється цілим рядом структур - як приватних, так і державних. У контексті забезпечення якісної збалансованості пропозиції робочої сили і попиту на неї першочергове значення має підготовка та перепідготовка економічно активного населення за професіями, яких потребує економіка країни, відповідно до її вимог щодо кваліфікації.

Важливим напрямом активної політики зайнятості є підготовка економічно активного населення до відкриття власної справи. Це передусім стосується мікропідприємництва та самозайнятості. Оскільки далеко не все населення має необхідні для цієї діяльності здібності, кінцевий успіх значною мірою залежить від якості попереднього професійного відбору.

Подібні статті по економіці

Організація енергопостачання кар’єра
кар’єр енергетичний ресурс Сучасні кар’єри - великі споживачі енергетичних ресурсів. В виробничій собівартості енергетичні затрати складають 8 - 15%. Для організації енергопостачання на кар’єрах створюється енергетичне господарство. Е ...

Обґрунтування доцільності створення салону краси Beauty-N
Становлення і розвиток ринкової системи господарювання в Україні потребують принципово нових підходів до організації управління підприємницькою діяльністю на всіх рівнях. Практична реалізація будь-якого комерційного проекту значно ...