Продуктивна зайнятість у контексті забезпечення економічного зростання

Отже, важливу роль у забезпеченні того, щоб економічне зростання супроводжувалося розширенням можливостей зайнятості і сприяло людському розвитку, відіграють не тільки темпи такого зростання, а й чинники, за рахунок яких воно досягається і які впливають на кількість і характеристики створюваних робочих місць.

У прагненні до досягнення економічного зростання державам доводиться робити вибір між зростанням, що забезпечує можливості працевлаштування більшої кількості та кращої якості, і зростанням, яке забезпечує тільки щось одне. Схематично варіанти, які існують у країн для досягнення економічного зростання за різних стратегій зайнятості, наведено на рис. 3.2. За яким сценарієм буде розвиватися певна країна, визначають ряд факторів, серед яких: зростання чисельності економічно активного населення, інвестиції в освіту, розвиток науки і техніки, підвищення економічної активності підприємців та держави тощо [14].

Не існує універсального рецепта для одночасного досягнення і економічного зростання, і розширення зайнятості в межах орієнтованої на забезпечення зайнятості стратегії зростання. Водночас, якщо проаналізувати досвід країн, що мали успіх у цій сфері, то можна побачити деякі важливі складові, які могли б бути включені до такої стратегії. У країнах, де успішно створювались робочі місця, це було, як правило, результатом здійснення продуманої стратегії. Не покладаючись на те, що робочі місця виникнуть самі по собі, керівництво цих країн виділило це завдання як пріоритетне. В Японії та Швеції, яким вдавалося зберігати найнижчі рівні безробіття серед промислово розвинутих країн протягом пережитих ділових спадів та підйомів в економіці, існували довгострокові загальнонаціональні стратегії зайнятості, що підтримувались урядами, профспілками та роботодавцями.

Разом з тим країни, що досягли економічного зростання в поєднанні з розширенням можливостей зайнятості, часто для цього на ранніх етапах розвитку за умов надлишку робочої сили ставали на шлях здійснення стратегій зростання, орієнтованих на розвиток працемістких галузей. Вони виявляли та за допомогою різноманітних політичних інструментів заохочували розвиток галузей, здатних найефективніше використовувати наявну в надлишку некваліфіковану та напівкваліфіковану робочу силу.

Соціально-економічні зрушення, що відбуваються в нашій країні, вимагають постійного відстежування та внесення змін до існуючої правової бази державного регулювання трудових відносин. Поглиблення економічних реформ в Україні, зокрема перехід до етапу стабілізації та економічного зростання, формування приватного сектору економіки та існування різних форм власності, розвиток конкурентних відносин, вільний вибір зайнятості, лібералізація цін створили принципово нову соціально-економічну ситуацію і вимагають формування адекватної політики зайнятості та ефективних механізмів її регулювання. Посилення ролі держави у сфері зайнятості дозволить прискорити перехід України до європейських стандартів, вимог інформаційного суспільства, моделі інноваційного розвитку, підвищення ефективності соціально орієнтованого ринкового господарства.

Для сприяння людському розвитку засобами політики у сфері зайнятості держава має забезпечити таку систему пріоритетів:

наближення державних стандартів зайнятості до стандартів Європейського Союзу;

проведення попередньої експертизи проектів нормативно-правових актів щодо їх впливу на рівень і ефективність зайнятості;

підвищення попиту на працю в галузях економіки, що потребують робочої сили високої та середньої кваліфікації та здатні забезпечити її продуктивне використання, а також активне запровадження прогресивних систем оплати праці;

зростання якості національної робочої сили, її конкурентоспроможності, розвиток трудового потенціалу;

обмеження рівня пропозиції праці в нерентабельних, неперспективних сферах господарювання, з важкими умовами праці, екологічно небезпечних;

Подібні статті по економіці

Кредит, його суть, форми і значення в ринковій економіці
Кредит виник на певному етапі розвитку людського суспільства спочатку як явище випадкове, зумовлене особливими взаємовідносинами між товаровиробниками: коли продавцю потрібно було продавати товар, а в покупця не було грошей, щоб його ...

Монополія ринкова влада, соціально-економічні наслідки
Економічний розвиток будь-якої країни пов'язаний з виникненням, існуванням і трансформацією монополій. Оскільки будь-яка монополія є загрозливою з погляду виникнення застійних явищ у суспільно-економічному житті, то у більшості країн с ...