Розділи економіки

Форми та види зайнятості

Концептуально зайнятість населення можна поділити на такі форми: повну, глобальну та примусову [2].

Повна зайнятість населення - це така зайнятість, за якої пропозиція робочої сили повністю покривається попитом на робочу силу в суспільному виробництві.

Але повна зайнятість ніколи не може бути стовідсотковою, тому що завжди існує якийсь рівень (4-6%) добровільного безробіття. Навіть за радянських часів, коли потреба в працівниках була найбільшою, максимальна зайнятість населення України не перевищувала 97,6%. Завжди є певна кількість працездатних громадян працездатного віку, які з різних причин не працюють або не бажають працювати.

Глобальна зайнятість - це врахування всіх видів корисної діяльності як у суспільному виробництві, так і поза ним, тобто ведення домогосподарства, догляд за дітьми і хворими, тимчасова зайнятість громадян.

Примусова зайнятість здійснюється за вироком суду або надзвичайного стану чи інших випадків, якщо такі зумовлені законом.

В економічній теорії розрізняють такі види зайнятості:

. Первинна і вторинна зайнятість. Первинна зайнятість характеризує зайнятість за основним місцем роботи, якщо крім основної роботи і навчання є додаткова зайнятість, яка називається вторинною зайнятістю.

. Зайнятість за характером діяльності: робота в організаціях різних форм власності; робота за кордоном і на спільних підприємствах; служба в армії; навчання в денних навчальних закладах; ведення домашнього господарства; індивідуальна трудова діяльність; виховання в сім'ї дітей; догляд за хворими, інвалідами та громадянами похилого віку; інші види діяльності, встановлені законом.

. Зайнятість за соціальною належністю: робітники; професіонали, фахівці, технічні службовці; керівники; фермери; підприємці.

. Зайнятість за галузевою належністю: у сфері матеріального виробництва; у невиробничій сфері; в окремих великих галузях (промисловість, сільське господарство тощо);

. Зайнятість за територіальною належністю: в окремих регіонах; в економічних районах.

. Зайнятість за рівнем урбанізації: у сільській місцевості; у містах.

. Зайнятість за формою власності: державна; приватна; колективна; змішана.

. Зайнятість за особистим використанням робочого часу: повна, неповна, явна неповна, прихована неповна, часткова, стандартна і нестандартна [9, 16].

У межах кожної з наведених видів зайнятості організація праці людей може відрізнятися різними організаційно-правовими формами і нормами регулювання тривалості та режимів робочого дня.

З огляду на це форми зайнятості класифікують за певними ознаками (рис. 1.1.).

Первинна зайнятість - це основна зайнятість на основному місці роботи, яка є основним джерелом доходів для працівника. Первинна зайнятість регулюється чинним законодавством про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку, які діють на підприємствах та установах, галузевими правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами підприємств.

Рис. 1.1 Класифікація форм зайнятості

Вторинна зайнятість - добровільна додаткова постійна або тимчасова трудова діяльність осіб з режимом неповного робочого дня чи тижня, які вже мають основну роботу або зайняті очним навчанням. Це зайнятість, яка приносить додатковий дохід. Вона потребує спеціального правового регулювання.

Особливу актуальність має дослідження якості використання трудового потенціалу. З цієї точки зору розрізняють повну та продуктивну зайнятість, а також неповну зайнятість або недозайнятість.

Повна зайнятість - це діяльність протягом повного робочого дня (тижня), яка забезпечує дохід у нормальних для певного регіону розмірах.

Неповна зайнятість характеризує зайнятість конкретної особи або протягом неповного часу, або з неповною оплатою чи недостатньою ефективністю. Неповна зайнятість може бути явною або прихованою. Явна неповна зайнятість зумовлена соціальними причинами, зокрема необхідністю здобути освіту, професію, підвищити кваліфікацію тощо. Прихована неповна зайнятість відображає порушення рівноваги між робочою силою та іншими виробничими факторами. Вона пов'язана, зокрема, зі зменшенням обсягів виробництва, реконструкцією підприємства і виявляється в низьких доходах населення, низькій продуктивності.

Часткова зайнятість - це добровільна неповна зайнятість.

Окрім зазначених видів зайнятості існують так звані нетрадиційні види зайнятості, до яких належать сезонна, поденна, тимчасова, зайнятість неповний робочий день.

Зайнятість неповний робочий день - це робота неповну робочу зміну у зв'язку з неможливістю забезпечити працівника роботою на повний робочий час або за бажанням працівника відповідно до його соціальних потреб, а також у зв'язку з модернізацією виробництва.

Тимчасова зайнятість - це робота за тимчасовими контрактами.

Сезонна зайнятість - це зайнятість, яка пов'язана із специфікою виробництва. Робота надається на певний період на умовах повного робочого часу і оформлюється відповідним контрактом [9, 17].

Перейти на страницу: 1 2 3

Подібні статті по економіці

Комплексна оцінка фінансового стану суб'єкта господарювання на прикладі ТДВ Трембіта
За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав суб'єктів господарювання у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану суб'єктів госп ...

Ситуація на ринку пшениці і гречки та економічні ризики щодо інтенсифікації виробництва
В статті проаналізовані погляди різних вчених-аналітиків і чиновників щодо ситуації на ринку зерна і особливо гречки. Показано, що тільки прозорість руху зерна, його моніторинг й забезпечення рівновеликих прибутків на всьому ланцюгу в ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2021 рік.