Сутність та особливості зайнятості

Зайнятість є соціально-економічним явищем, а тому вона має економічну та соціальну сутність.

Економічна сутність зайнятості полягає в діяльності людей по створенню валового внутрішнього продукту (національного доходу). Таким чином, чим більше людей зайнято при будь-яких інших умовах, тим більше в суспільстві виробляється матеріальних і духовних цінностей, тим вищий буде рівень життя населення.

Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю. Демографічна сутність зайнятості полягає у відображенні взаємозалежності зайнятості від статевовікових характеристик населення, його структури тощо.

Саме така двоєдина сутність зайнятості населення і дає підстави чітко визначити, що зайнятість населення є найважливішим елементом соціально-економічної політики держави. Звідси випливають основні функції зайнятості населення:

забезпечення життєдіяльності і розвитку суспільства, в тому числі його непрацездатних членів;

забезпечення життєдіяльності i розвитку особистості;

забезпечення якості робочої сили.

Ці функції зайнятості, в свою чергу, значною мірою забезпечують залежно від її рівня і ступеня продуктивності звужене, просте чи розширене відтворення населення, а також екстенсивне або інтенсивне відтворення робочої сили.

Категорію "зайнятість" прийнято характеризувати такими ознаками, як раціональність, продуктивність та ефективність. Найбільшої значущості надається розробці критеріїв ефективності зайнятості в контексті сучасних економічних перетворень, оскільки наявні в науковій літературі дослідження характеризуються:

) відсутністю єдиного підходу до визначення як власне поняття ефективної зайнятості, так і соціально-економічних її критеріїв;

) абстрактністю у визначенні ефективної зайнятості, ігноруванням специфіки різних рівнів соціально-економічних відносин та відповідних потреб;

) відсутністю розрізнення таких її суттєвих аспектів, як економічного і соціального.

Слід також підкреслити головну характеристику зайнятості за її соціально-економічною суттю. У такому аспекті зайнятість може бути продуктивною і непродуктивною [2].

Продуктивна зайнятість - це така діяльність, яка за рахунок корисної і високопродуктивної праці створює необхідні для розвитку суспільства ресурси і дає працівникові дохід не менший, ніж потрібно для відтворення його фізичних. Інтелектуальних і професійних якостей, тобто, як мінімум, дає можливість простого відтворення робочої сили.

Зайнятість, яка не відповідає цим категоріям, є непродуктивною. До неї можна віднести виробництво бракованої і неліквідної продукції, зайнятість у тіньовій економіці, нерегламентовану нелегальну діяльність.

Двоєдина сутність зайнятості та її функції знайшли своє відображення в Законі України «Про зайнятість населення» (ст. 1), а саме: «Зайнятість населення - це є суспільно-корисна діяльність громадян, яка пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така. що. як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі» [8].

Однак зайнятість має ще й демографічний зміст. Від демографічного стану суспільства значною мірою залежить розвиток його продуктивних сил, їх відтворення, економічне навантаження на працездатне населення працездатного віку, продуктивність суспільної праці, стан використання трудового потенціалу суспільства. Тому розглядати зайнятість у практичному аспекті без урахування питомої ваги різних статево-вікових груп населення не можна. Ураховуючи соціально-економічну сутність, демографічну ситуацію в країні. Закон України про Зайнятість населення» відносить до зайнятих такі категорії населення [2]:

працюючих по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні та за кордоном;

громадян, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, членів кооперативів, фермерів та членів їх сімей, що беруть участь у виробництві;

обраних, призначених або затверджених на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;

громадян, які проходять службу в збройних силах України, службі безпеки, прикордонних військах, військах внутрішньої та конвойної охорони, органах внутрішніх справ, в інших військових формуваннях України, альтернативну (невійськову) службу;

осіб, які проходять професійну підготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва та навчаються а денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах;

працюючих громадян інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції не пов'язані із забезпеченням посольств і місій.

Подібні статті по економіці

Організація, планування і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва кукурудзи на зерно на площі 320 га в умовах східного регіонального управління ПРАТ Райз-максимко
Сільське господарство є однією з основних галузей народного господарства, оскільки виробництво продуктів харчування - перша умова життя безпосередніх виробників. Водночас воно є сировинною базою легкої та харчової промисловості. Попи ...

Проблеми та шляхи залучення іноземних інвестицій
Незалежно від рівня економічного розвитку будь-яка держава прагне залучити іноземний капітал, одержуючи прямий і непрямий ефекти від інвестиційних вкладень. Найбільшу роль у залученні інвестицій відіграють макроекономічні фактори, у т. ...