Соціальна політика України

Одним із характерних показників добробуту населення є рівень оплати житлово-комунальних послуг. Згідно з даними Держкомстату України протягом 2010 р. середній показник оплати послуг ЖКГ склав 96,6% нарахованих за цей період сум. Населенням країни сплачено за житлово-комунальні послуги, включаючи погашення боргів попередніх періодів, 30,1 млрд. грн. Зазначимо, що лише 17 регіонів України мають означені показники вище за середній по країні. Водночас населення таких областей, як Тернопільська, Донецька, Чернівецька, Харківська, Луганська, Волинська, Запорізька, Дніпропетровська, Закарпатська оплачують послуги ЖКГ нижче за середній по країні. Найгірший показник зафіксовано у м. Севастополі (73,5%)

Зазначимо, що регіональна диференціація соціально-економічного розвитку регіонів України обумовила прийняття відповідних рішень, спрямованих на вирівнювання бюджетів. Історично склалося так, що рівень соціально-економічного розвитку регіонів України залишається вкрай диференційованим внаслідок суттєвих територіальних розбіжностей у розподілі та використанні ресурсного потенціалу, високого рівня концентрації основних виробничих фондів у межах окремих, більш розвинених східних регіонів. Саме з метою економічного оздоровлення регіонів і були запроваджені так звані дотації вирівнювання - суми грошових коштів, які виділяються з бюджетів вищого рівня до бюджету нижчого рівня та носять цільове призначення. На сьогодні в Україні здійснюється бюджетне регулювання, тобто щомісячний перерозподіл загальнодержавних централізованих коштів між різними ланками бюджетної системи з метою збалансування бюджетів на рівні, необхідному для ліквідації активного дефіциту та виконання місцевими органами власних функцій. Дотації вирівнювання визначаються як перевищення витрат, перелік яких визначено Бюджетним кодексом, та які розраховуються з використанням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів.

Формула розподілу обсягів міжбюджетних трансфертів, визначених Бюджетним кодексом, затверджується Кабінетом Міністрів України і повинна враховувати такі параметри:

фінансові нормативи бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів до них;

чисельність мешканців та чисельність споживачів соціальних послуг;

індекс відносної податкоспроможності певного міста, району;

прогнозний показник "кошика" доходів бюджетів місцевого самоврядування для бюджетів мм. Києва та Севастополя, міст республіканського підпорядкування АР Крим та міст обласного підпорядкування, прогнозу доходів, визначених Бюджетним кодексом - для районних бюджетів; коефіцієнт вирівнювання.

Якщо в цілому оцінювати ефективність національної системи міжбюджетного вирівнювання, то спостерігається наступна картина. Незважаючи на щорічне бюджетне "вливання" коштів у вигляді дотацій вирівнювання, тенденція поглиблення міжрегіональних диспропорцій залишається стійкою, а в окремих випадках ще й збільшується. До системних проблем соціально-економічного розвитку територій, серед іншого, слід віднести:

відсутність комплексного підходу до проблематики регіонального розвитку. Досі, у т. ч. й на законодавчому рівні, відокремлено розглядаються питання самоврядування, регіональної політики, міжбюджетних відносин, прикордонного співробітництва, залучення інвестицій тощо. Єдиний (концептуальний) комплексний підхід до регіональної політики в країні практично не застосовується;

більшість заходів, що запроваджуються в рамках міжбюджетних відносин, орієнтовані в основному на вирівнювання витрат місцевих бюджетів через трансферти, що призводить до втрати взаємозв'язку між реальною діловою активністю, обсягом податків, зібраних на території адміністративної одиниці, витратами відповідного місцевого бюджету, а тому носить деструктивний характер, призводить до появи в країні регіонального утриманства та "паразитизму";

має місце низький рівень співпраці та координації на міжрегіональному рівні для вирішення місцевих проблем без залучення центру;

Подібні статті по економіці

Проблеми розвитку сучасного сільськогосподарського виробництва
Для України нарощування виробництва сільськогосподарської продукції має стратегічне значення для підйому національної економіки, тому що при успішному його розвитку створюються умови для подолання кризового стану ряду суміжних галузей. ...

Підвищення продуктивності праці персоналу на прикладі ТзОВ Хлібодар
Необхідність прийняття господарського рішення зумовлена існуванням проблем - складних теоретичних питань чи практичних ситуацій, що характеризуються розривом між тим, що є та що повинно бути. Поняття «технологія прийняття рішень» вимаг ...