Важлива роль в безпосередньому залучені інвестицій в регіони належать самим регіонам. Їх інвестиційна привабливість визначається дією системи чинників як об'єктивного так і суб'єктивного характеру. До об'єктивних можна віднести соціально-економічні особливості інвестиційної привабливості регіонів, основні напрямки структурної трансформації їх економіки. Інвестори надають перевагу промислово розвинутим, з вигідним економічним положенням регіонам. Суб'єктивні чинники безпосередньо пов'язані з характером дій місцевої влади, спрямованих на створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення іноземних інвестицій а економіку регіону. Крім того, на регіональному рівні місцева влада повинна визначити пріоритетні сфери та галузі інвестування, сприяти зменшенню зовнішніх ризиків та бюрократичних перепон для розвитку спільного підприємництва. Дуже важливим є забезпечення іноземних інвесторів достовірною інформацію про підприємницькі можливості і ризики в регіонах.
Іноземні інвестиції є одним із джерел фінансування розвитку економіки регіону, тому державне управління іноземним інвестуванням на рівні місцевих держадміністрацій набуває важливого значення. Воно є одним із видів соціального управління і являє собою урегульовану нормами права виконавчу та розпорядчу діяльність відповідних органів виконавчої влади щодо ефективного залучення та раціонального використання іноземних інвестицій. Щодо принципів управління іноземним інвестуванням, то вони випливають із загальних принципів управління економікою і їх можна поділити на соціально-політичні, організаційні та спеціальні.
Зовнішньоекономічна політика та політика міжнародного співробітництва мають забезпечити позитивний імідж регіону, встановлення тісних дружніх і взаємовигідних зв'язків з іншими" країнами (їхніми регіонами, містами) і, загалом, забезпечити чільне місце регіону у світовій господарській системі, а отже, і належний рівень залучення іноземних інвестицій. Питання створення регіонального інвестиційного ринку - проблема не менш актуальна, ніж створення товарного ринку, оскільки товари - це, певною мірою, похідний продукт від інвестицій (національних чи іноземних). Разом з тим залучення іноземних інвестицій набуває важливого зовнішньополітичного значення, оскільки активний розвиток міжнародного економічного співробітництва, в тому числі інвестиційного, про що свідчить практика міжнародного життя, дозволяє створювати систему міжнародної економічної безпеки, уникати військових конфліктів при розв'язанні спірних питань (особливо в прикордонних регіонах). До того ж, обсяг іноземних інвестицій є одним із показників ступеня інтеграції країни у світове господарство, важливим елементом подальшого розвитку зовнішньо-еконо-мічних зв'язків.
Отже, успіх економічного зростання регіону напряму залежить від рівня ефективності інвестиційної політики, яка є невід'ємною складовою економічної політики регіону. Вона складається із системи рішень та заходів, що зумовлюють обсяги, структуру та напрямки капіталовкладень в економічний розвиток регіону і загалом формується за такими складовими:
політика залучення інвестицій в економіку регіону;
політика підвищення ефективності використаннязалучених інвестицій на основі визначення оптимальних напрямків і обсягів їхнього спрямування;
моніторинг використання залучених інвестицій з метою забезпечення витрат капітальних вкладень за цільовим призначенням [9, 46].
Визначені надії на позитивні зрушення в рішенні проблеми залучення іноземних інвестицій з'явилися після Указу Президента України «Про додаткові заходи по збільшенню надходжень в економіку України» і розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.02.2001 р. «Про заходи для поліпшення інвестиційної привабливості», підготовленого для виконання Указу. Залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) є однією з ключових проблем у ході реформування української економіки. ПІІ забезпечують доступ до нових технологій і методів управління, прискорюють науково-технічний розвиток, призводять до створення нових інвестиційних інститутів, забезпечують створення нових робочих місць, а також сприяють підтримці і активізації внутрішнього інвестування.
Приток в Україну іноземних інвестицій дуже невеликий і пов'язано це в першу чергу з недосконалим законодавством і великими ризиками. Інвестори вкладають кошти, головним чином, у торгівлю і харчову промисловість.
У регіонах важливу роль відіграють наявність відповідної інфраструктури і привабливість об'єктів інвестування.
За даними Держкомстату України за перше півріччя 2006 р. обсяг ПІІ в національну економіку досяг 584,8 млн. дол. США. Інвестиції надійшли з 114 країн. Найбільші обсяги внесені інвесторами з США (16,5%), Кіпру (10,5%), Великобританії (9,4%), Нідерландів (6,8%) і Росії (5,7%). Можна припустити, що присутність у списку офшорної зони вказує на повернення капіталів українського походження (хоча б під видом іноземних інвестицій), нелегально вивезених за кордон [11, 50].
Розробка плану відкриття підприємства
Основною ланкою економіки в ринкових умовах господарювання є підприємства, що виступають у ролі господарюючих суб'єктів. Тут вирішуються питання виробництва продукції та надаються послуги, потрібні суспільству, створюються відповідні доходи і накопич ...
Організація енергопостачання кар’єра
кар’єр енергетичний ресурс
Сучасні
кар’єри - великі
споживачі енергетичних ресурсів. В виробничій собівартості енергетичні затрати
складають 8 - 15%. Для організації
енергопостачання на кар’єрах
створюється енергетичне господарство. Е ...