Розділи економіки

Роль податків і державних видатків в економічній політиці держави

Незважаючи на безліч економічних важелів, за допомогою яких держава втручається в економічне життя країни, найвідчутнішими серед них є оподаткування та урядові видатки. Саме податки — економічна основа для здійснення урядових закупівель товарів та послуг і державних трансфертних платежів.

За останні десятиріччя урядові видатки значно зросли і досягли 20% валового національного продукту. Крім придбання товарів і послуг (закупівля зброї, будівництво автомагістралей і поштових споруд, утримання суддів, пожежних, вчителів тощо), держава здійснює виплати, які перерозподіляють податкові доходи, отримані від усіх платників податків, певним верствам населення в формі допомоги по безробіттю, виплат на соціальне страхування й забезпечення, допомоги ветеранам війни і т. ін. Останнім часом вони також зросли і в багатьох країнах перевищують 20% національного доходу. Як наслідок, податкові надходження, необхідні для фінансування державних закупівель і трансфертних платежів, складають близько 1/3 ВНП. Слід відзначити, що в кінці 80-х років частка сукупних податкових надходжень у ВНП колишнього СРСР була значно більшою, ніж у економічно розвинутих країн Заходу. Так, якщо в США цей показник складав близько 30%, ФРН — 38%, Норвегії — 45%, Туреччині — 24%, Швеції — 57%, то в колишньому СРСР — 70%,'.

Важливо уточнити різницю між державними закупівлями і трансфертними платежами. Урядові закупівлі часто-густо називають виснажливими, оскільки вони безпосередньо поглинають або використовують ресурси: отримана при цьому продукція є складовою частиною національного продукту. Трансфертні платежі навпаки не є виснажливими, бо вони не поглинають ресурсів і не пов'язані з виробництвом.

Через урядові затрати суспільство намагається перерозподілити ресурси від індивідуального до суспільного споживання товарів. Через трансферти уряд змінює структуру виробництва товарів приватного сектора.

Різниця між урядовими закупівлями і трансфертними платежами має безпосереднє відношення до вивчення проблеми зростання ролі держави в економіці. Є підстави вважати, що трансфертними платежами держава менше втручається в економіку країни, ніж у разі державних закупівель.

Вище було показано, що логічним обгрунтуванням існування державного сектора в економіці виступає намагання населення країни усунути або пом'якшити нестійкість, неефективність і нерівність, пов'язані з ринковою економікою. Тут слід вказати на ряд конкретних чинників, які пояснюють історичне зростання і сучасні масштаби державних видатків і податків. До цих чинників належать: війна і оборона, зростання народонаселення, урбанізація і попит на суспільні блага, стан навколишнього середовища, програма подолання бідності і скорочення нерівності доходів. Ця програма включає розвиток соціального страхування, допомогу безробітним, соціальне забезпечення, безплатну медичну допомогу, продовольчі купони, державне житлове будівництво.

Нинішня податкова система України перебуває у стадії свого становлення. Вона включає такі основні види:

— податки з юридичних осіб: податок на добавлену вартість, акцизний збір, соціальний податок, податок на використання природних ресурсів, податок на прибуток підприємств, податок з обсягу реалізації, податки-регулятори на фонд оплати праці, податок на експорт і імпорт;

— податки з юридичних та фізичних осіб: податок на нерухомість, або майновий податок, транспортний податок, податок на використання автомобільного палива, земельний податок;

— податки з фізичних осіб: подоходний податок з громадян, податок на доходи від підприємницької діяльності та податки на інші об'єкти.

Важливе місце в податковій системі посідає податок на добавлену вартість (ПДВ). Він має певні переваги не тільки для держави, але й для платників податків. По-перше, від нього важче ухилитися. По-друге, з ним пов'язано менше економічних порушень. По-третє, він більше, ніж інші, стимулює зростання доходів. До того ж, для платників податків завжди краще сплачувати їх державі з видатків, ніж з доходів.

Не дивно, що податок на добавлену вартість використовується в більш ніж 40 країнах світу, в тому числі в 17 європейських країнах. Універсальність податку, а також регулярність надходжень до бюджету також висунули його в ряд найефективніших форм оподаткування.

Базою оподаткування є добавлена вартість, яка включає видатки на заробітну плату з нарахуваннями, амортизацію, відсотки за кредит, прибуток, видатки на електроенергію, рекламу, транспорт. Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумою податку, одержаного від покупців за реалізовані товари (роботи, послуги), і сумою податку, сплаченого постачальниками за матеріальні ресурси, паливо, роботи, послуги, вартість яких належить до витрат виробництва та витрат обігу. Хоча стягнення ПДВ здійснюється багаторазово, ціна товару збільшується так само, як і за одноразового його стягнення — насамкінець. Тобто платником ПДВ є споживач. Однак на будь-якій стадії виробництва і обміну продукції (робіт, послуг), платежі до бюджету здійснюються продавцем.

Перейти на страницу: 1 2 3 4 5

Подібні статті по економіці

Розміщення продуктивних сил Німеччини
Тема курсової роботи - “Розміщення продуктивних сил Німеччини”. На сьогоднішній час дана тема є більш ніж актуальною для нашої країни, адже Німеччина є найбільшим донором України на двосторонньому рівні. Державні заходи підтримки з бок ...

Інтегральна ефективність діяльності
Суспільство ніколи не було байдужим до витрат на досягнення того або іншого успіху. В основі прогреса лежить підвищення ефективності виробництва. Тут розуміється економічна і соціальна результативність господарської діяльності. При зн ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2020 рік.