Отже, в галузевій структурі промисловості США значно збільшилася частка важкої промисловості. В науковій літературі вона оцінюється приблизно в 63 %. Однак з розвитком сільського господарства зберегли своє значення галузі переробки сільськогосподарської продукції, особливо борошномельна, консервна.
Змінилася географія розміщення промисловості. Східні штати (Пенсільванія, Нью-Йорк, Массачусетс, Нью-Джерсі) зберігали своє індустріальне значення, особливо в обробній промисловості. Однак її центри з'явилися на Заході, Півдні. Темпи індустріалізації південних районів випереджали середні показники по країні в 2 рази.
Швидко збільшувалася чисельність робітників. У 1870 р. їх налічувалося 2 млн, у 1900 р. — 3 млн, в 1909 р. — 6,6 млн осіб.
У процесі індустріалізації протягом останньої третини XIX — початку XX ст. Німеччина за обсягом і темпами промислового виробництва зайняла друге місце в світі та перше в Європі. Передумови такого економічного зростання склалися на початку' 70-х років XIX ст. Завершилося об'єднання, Німеччини під владою Прусії. Утворилася так звана друга імперія. Це привело до ліквідації внутрішніх митних кордонів, створило державну систему фінансів, грошового обігу, мір і ваги, залізничного і поштового права. Зросли інвестиції в промисловість. Нагромадження капіталів сприяло акціонуванню. Активну роль у будівництві залізниць брав уряд. Перемога у франко-пруській війні 1870 — 1871 рр. дала контрибуцію в 5 млрд фр. Існували переваги нового будівництва. Для розвитку важкої промисловості були значні запаси вугілля, залізної руди, калієвої солі. Економічні позиції Німеччини зміцнило приєднання Ельзасу і Лотарингії, багатих на залізну руду високої якості, з розвиненою бавовняною промисловістю. Переваги німецької промисловості забезпечували висока продуктивність праці (за 1850 — 1914 рр. зросла в 3 рази) і відносно низька заробітна плата. Машинна індустрія витіснила ремісників і забезпечила себе кваліфікованими робітниками. Аграрні реформи знищили залишки феодальних відносин на селі.
Інтенсивно розвивалося будівництво залізниць. У 1870 — 1875 рр. щорічно вводилося в дію 1500 — 2000 км шляхів. У галузевій структурі зросло значення важкої промисловості. Темпи її розвитку за 1870 — 1913 рр. випередили легку (800 і 350 %). Третина капіталів функціонувала в добувній промисловості. В металургії, що поступалася лише американській, виплавлення сталі зросло в 100 разів, чавуну — в 13 разів. Значна роль належала машинобудуванню, зокрема виробництву двигунів внутрішнього згоряння. Розвивалися нові галузі: хімічна, електротехнічна, виробництво електроенергії. Промисловість забезпечувала потреби країни й експортувала електродвигуни, трансформатори, турбіни, анілінові фарби, соду, добрива, сірчану кислоту. Німеччина залишалася на першому місці за обсягом воєнної промисловості.
Продовжувала розвиватися легка промисловість. Так, потужність бавовняних заводів збільшилася на 40 %. Проте, на відміну від США, обмеженість власної сировини та необхідність імпорту її збільшували вартість продукції.
Швидкий розвиток промисловості змінив склад населення. В 1895 р. чисельність робітників становила 67 %.
Розвиток німецької промисловості характеризують такі дані:
Показник |
1870 |
1900 |
1913 |
Індекс промислового впро6иііцтва |
100 |
304 |
471 |
Протяжність залізниць, тис. км |
100 |
- |
3300 (на 1910р.) |
Видобуток кам'яного вугілля, млн т |
26,4 |
109,3 |
190,1 |
Видобуток бурого вугілля, млн т |
7,6 |
40,5 |
87,2 |
Виробництво чавуну, млн т |
1,4 |
8,5 |
19,3 |
Виробництво сталі, мли т |
0,2 |
6,6 |
18,4 |
Виробництво сірчаної кислоти, тис. т |
75 |
950 |
1700 |
Споживання бавовни, млн квінталів |
80,9 |
307,5 |
486,2 |
Потужність електростанцій, млн кВт/год |
- |
0,2 |
2,1 |
Виробництво калійних солей. млн т |
- |
3,0 |
12 |
Роль держави в економіці
Головна мета курсової роботи — розкриття співвідношення між
функціонуванням ринку як саморегулюючого механізму і мірою впливу держави та її
органів на економічні процеси. Йдеться про одну із найскладніших проблем, яку
кожна ...
Сучасна просторова організація та перспективи розвитку господарства Кременецького району
Кременецький район - адміністративно-територіальна одиниця
Тернопільської області України. Площа - 918 км². Районний центр - місто Кременець.
Проблема збереження генетичних ресурсів рослинного і тваринного
світу, пам‘яток істор ...