Акредитив — це форма розрахунків, за якої банк-емітент з доручення свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний:
— виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги;
— надати повноваження іншому банку (виконавцю) здійснити цей платіж.
Заявник акредитива — платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива.
Банк-емітент — банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнтові.
Бенефіціар — юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо).
Банк-виконавець — банк бенефіціара або інший банк, що з доручення банку-емітента оплачує акредитив.
Залежно від характеру акредитивної операції, що покладена банком-емітентом на банк-виконавець, останній може виступати як авізуючий або як банк-платник.
Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків зазначаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.
Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:
а) покритий — акредитив, для оплати якого заздалегідь бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або банку-виконавцю;
б) непокритий — акредитив, оплата якого за браком коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.
Акредитиви бувають відкличні та безвідкличні. На кожному акредитиві має бути вказано, чи є він відкличним або безвідкличним. За відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідкличним.
Відкличний акредитив — акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад за недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).
Усі розпорядження щодо зміни умов відкличного акредитива заявник може дати бенефіціару тільки через банк-емітент, котрий повідомляє банк-виконавець, а останній — бенефіціара.
Банк-виконавець не має права виконувати безпосередні розпорядження заявника акредитива.
Банк-виконавець зобов'язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива і були виставлені бенефіціаром та прийняті банком-виконавцем до отримання останнім повідомлення про зміни або анулювання акредитива.
Безвідкличний акредитив — акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згоди бенефіціара, на користь якого він був відкритий.
Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо таке передбачено його умовами. Зі своїми пропозиціями щодо зміни умов акредитива бенефіціар має звернутися до заявника акредитива, а заявник, у разі згоди, вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає потрібне повідомлення банкові-виконавцю.
Акредитиви в іншому банку (виконавцю) з доручення банку-емітента можуть виконуватися:
а) депоновані — списанням коштів із рахунка № 720 «Акредитиви», відкритого у банку-виконавцю;
б) гарантовані — наданням банкові-виконавцю права списувати кошти з кореспондентського рахунка банку-емітента, відкритого за встановлення кореспондентських відносин між банками.
Відносини між банком-емітентом і банком-виконавцем регулюються кореспондентськими договорами (угодами), що в них обумовлюється розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов'язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.
Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.
Для відкриття акредитива підприємство подає банкові-емітенту заяву за встановленою формою, де має вказати:
— назву заявника й бенефіціара та їхні ідентифікаційні коди за
Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України;
— назву банку-емітента та банку, що виконуватиме акредитив;
— вид акредитива;
— строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у банку-виконавцю);
— суму акредитива;
— дату і номер договору (угоди), яким передбачається відкриття акредитива;
Системи та методи мотивації трудової діяльності на підприємствах
Необхідною
умовою існування й розвитку суспільства є праця, як доцільна діяльність людей,
що спрямована на задоволення їхніх життєвих потреб. Однією з складових праці є
її мотивування на рівні агентів (учасників) трудових відносин. Сис ...
Спеціальні економічні зони та їх роль в залученні іноземних інвестицій
Спеціальні економічні зони у країнах з перехідною економікою мають сприяти
швидшому становленню ринкових механізмів в окремих регіонах. І в даній роботі
ставиться за мету не лише довести наскільки вільні економічні зони (ВЕЗ) є
ефек ...