Однією з найважливіших сфер банківської діяльності, від якої залежить ефективність функціонування економіки в цілому і кожного суб'єкта підприємницької діяльності зокрема, є організація безготівкових розрахунків у господарському обороті.
Організація безготівкових розрахунків має сприяти процесу відтворення, тобто відповідати конкретним вимогам розвитку економіки. Головна з них — забезпечувати своєчасне отримання кожною господарською організацією коштів за поставлену продукцію та надані послуги, а отже, сприяти прискоренню обігу коштів у розрахунках. Водночас організація розрахунків має забезпечувати умови для взаємного контролю постачальника й покупця за дотриманням господарських угод та банківського контролю за правилами розрахунків згідно з чинними інструкціями та законодавством.
Організація безготівкових розрахунків нині базується на таких принципах:
1. Кошти юридичних осіб підлягають обов'язковому зберіганню в банках, за винятком залишків готівки в касах (у межах встановленого банком ліміту) та норм витрат з виторгу, установлених чинним порядком ведення касових операцій у господарстві України.
2. Безготівкові розрахунки між підприємствами здійснюються через банки переказуванням коштів із рахунка платника на рахунок одержувача коштів.
3. Кошти з рахунка підприємства списуються з розпорядження його власника (за винятком випадків, установлених законами України), а також на рішення суду (арбітражного суду) та за виконавчими записами нотаріусів. У випадках, передбачених чинним законодавством, із рахунків підприємств здійснюється безспірне стягнення та безакцентне списання коштів.
4. Підприємства самостійно вибирають (}юрми розрахунків та закріплюють їх у договорах та угодах з банками. Банки можуть пропонувати ту чи іншу форму розрахунків, ураховуючи специфіку діяльності своїх клієнтів та виходячи із конкретних ситуацій, які виникатимуть у процесі розрахунків.
5. Підприємства мають право вибору банків для відкриття своїх рахунків. Банк на договірній основі здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконує їхні розпорядження щодо переказування коштів із рахунків.
6. Момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг. Взаємні претензії щодо розрахунків між платником та одержувачем коштів розглядаються сторонами в претензійно-позовному порядку без участі банку.
ФОРМИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ
Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися на підставі таких розрахункових документів:
— платіжних доручень;
— платіжних вимог-доручень;
— чеків;
— акредитивів;
— векселів;
— платіжних вимог;
— інкасових доручень (розпоряджень).
Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки за товари та послуги можуть здійснюватися за допомогою банківських платіжних карток. Порядок використання платіжних карток визначається Національним банком України.
Резерви підвищення продуктивності праці на підприємстві
економічна продуктивність праця
Вихід України з економічної кризи і вирішення
стратегічних завдань щодо розвитку національної економіки, можливі за умови
значного підвищення ефективності всієї сукупної праці суспільства. Від цього
залеж ...
Контролінг інвестиційних проектів
У складі механізму інвестиційного
менеджменту важлива роль надається системам і методам внутрішнього
інвестиційного контролю (контролінгу).
Внутрішній інвестиційний контроль являє
собою організований підприємством процес перевірки в ...