Прибуток підприємств як джерело інвестицій.

Нестачу фінансових ресурсів підприємства намагаються поповнити за рахунок підвищення цін на свою продукцію. У 1993 р. усе збільшення прибутку в народному господарстві визначалось ціновим фактором. Так, у промисловості в 1993 р. оптові ціни зростали швидше, ніж прибуток (відповідно в 10 разів на рік). Проте, збільшуючи ціни, підприємства зіштовхуються з обмеженням попиту, що призводить до проблем з реалізацією продукції та, як наслідок, до спаду виробництва. Це може поставити на грань банкрутства багато підприємств. Наприклад, у Росії у складному становищі опинився Волзький автомобільний завод: щоб забезпечити необхідні кошти для інвестицій, він постійно піднімав ціни на автомобілі "Жигулі", у результаті чого вони стали дорожчими від багатьох більш якісних іноземних моделей. Тому збут продукції ВАЗу стає проблематичним, а доля заводу - невизначеною. Тут необхідні урядові заходи, які могли б полегшити підприємству формування необхідних фінансових ресурсів для виробничого розвитку.

Різновиди і структура капітальних вкладень

.

За загальноприйнятим визначенням капітальні вкладення являють собою періодично здійснювані дострокові витрати капіталу на відтворення основних дій і об'єктів соціальної інфраструктури підприємства. З огляду на функціональну цілеспрямованість пізнають валові і чисті капітальні вкладення. Валові літальні вкладення[7]

— це загальна сума одноразових ,»ат капіталу на просте і розширене відтворення очних основних фондів та об'єктів соціальної оструктурю, а чисті

— витрати лише на розширене їх створення. Величину чистих капіталовкладень неважко "рахувати; для цього з загального обсягу капітальних вдень треба вилучити розмір амортизаційних відрахувань, і використовуються, як відомо, на просте відтворення певних фондів та іншого майна підприємства. За існуючими на підприємствах системами планування обліку до складу капітальних вкладень включають: 1) гість будівельно-монтажних робіт; 2) вартість усіх видів обичного устаткування, а також зараховуваних до повних фондів інструментів та інвентарю; 3) інші італьні роботи і витрати. До останніх відносяться:

тугість земельних ділянок; роботи по глибокому вдувальному бурінню на нафту, газ і термальну воду;

ефектні роботи; науково-дослідні роботи; вартість придбаних патентів і ліцензій; витрати на підготовку експлуатаційних кадрів для підприємств, що будуються.

Рис.

7.5.

Пересічна елемент

y

о-технологічна і відтворювальна структура капітальних вкладень на підприємствах різних галузей промисловості України.

Подібні статті по економіці

Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки
Сучасний стан світового сільського господарства з огляду на стрімкий розвиток суспільства, підвищення рівня технологій, продуктивності праці, а також різкого демографічного росту в світі вимагає детального дослідження. Світовий перероз ...

Теорія граничної корисності
Найбільш вагомий внесок у розвиток теорії граничної корисності зробила австрійська школа політекономії, яка сформувалась у 70-ті роки XIX століття. Австрійська школа - це суб'єктивно-психологічний напрямок в політекономії, що розроб ...