Але можна зробити висновок про те, що при загальній несприятливій обстановці для малого бізнесу рівень розвитку даного сектора економіки значно варіюється по областях (див. табл. 1).
Таблиця
1
. Показники розвитку малого бізнесу по областях.
Показник |
Київська обл. |
Україна |
Максимум |
Мінімум |
Населення (млн. чол.) |
4.5 |
50.6 |
5,3 |
0,9— Чернівецька обл. |
Кількість діючих МП і кооперативів |
11221 |
84940 |
11170— Донецька обл. |
1013— Чернівецька обл. |
Розподіл числа МП і кооперативів (тис. чол.) |
159,3 |
1231 |
156,5— Донецька обл. |
12.1— Чернігівська обл. |
Частка працездатного населення, зайнятого в МП і кооперативах(тис. чол.) |
6.6— Київ, 4,8-область |
4,3 |
6,9— Харківська обл. |
1,8— Чернігівська обл. |
Кількість МП і кооперативів на 10 тис. чол. |
32,9-Київ.12,7-область |
16,4 |
26,4-Харківська обл. |
7,0-Вінницька обл. |
Частка в сумарному виторзі МП України (%) |
11,8-Київ, 5,5-область |
100 |
13,3— Донецька обл. |
0,7— Закарпатська обл. |
Середній виторг на 1 МП (млн. крб 1996 р.) |
252-Київ, 423-область |
216 |
344-Запорізька обл. |
95-Закарпатська обл. |
Дані таблиці 1 демонструють не найбільшу різницю в показниках розвитку малого бізнесу між областями України. Цей факт дозволяє зробити висновок про те, що при тих самих законах, правилах оподатковування й інших факторів, віднесених нами до групи базисних, котрі діють на всій території країни, різниця в рівні розвитку малого бізнесу в окремих областях може досягати двох-, триразової амплітуди. І цю різницю варто віднести на рахунок дії інших факторів — доповнюючих і внутрішніх.
Друге розходження, внутрішньообласної властивості, існує між обласними центрами й іншими населеними пунктами даної області. Це розходження ще більш контрастне, ніж перше, особливо в областях-аутсайдерах. У більшості районних і більш дрібних населених пунктів початківець і діючий бізнесмен позбавлений якого-небудь сервісу: немає ні довідково-інформаційних, ні юридичних, ні аудиторських, ні консалтингових, ні навчальних служб. Через слабку комунікаційну оснащеність (телефон, факс, електронна пошта, комп'ютерні мережі) і транспортних труднощів периферійні підприємці знаходяться в інформаційному вакуумі.
Зі сказаного випливає, що зусилля по створенню середовища для розвитку малого бізнесу в Україні бажано направляти диференційовано, із пріоритетами для менш забезпечених міст і регіонів. Ті міста і регіони, де вже утворилося підприємницьке середовище, мають кращі умови для підприємництва і мають у своєму розпорядженні потенціал (критичну масу) для саморозвитку. Якщо надалі більш активно допомагати саме цим містам і регіонам, то ще більше збільшиться розрив між лідерами й аутсайдерами. Можлива, щоправда, і альтернативна стратегія, коли підтримують уже просунуті регіони, а через них розширюється зона охоплення.
Фахівці з перехідної економіки виділяють чотири фази становлення сектора малого і середнього бізнесу: зародження; бурхливий ріст; насичення; саморегуляція з відповідними структурними перетвореннями. Такі країни, як Польща Чехія, Угорщина, досягли четвертої фази; Словаччина, Словенія, країни Балтії наближаються до третьої фази; Румунія, Болгарія, Албанія, Росія знаходяться на різних ділянках другої фази. За усередненими оцінками, перша фаза займає 1 рік, друга — 2—3 роки, третя — менше року. Звідси випливає, що якби процеси перетворень в Україні йшли оптимальним чином, то вже наприкінці 1999 року сектор малого бізнесу повинен був би досягти 3-ї фази насичення. У цій фазі, відповідно до масштабів України, чисельності населення, кількісті зайнятих у суспільному господарстві, повинне бути приблизно 2.5 млн. МП, на яких було б зайнято 10 млн. чоловік. Зараз 700 000 суб'єктів, що хазяюють, яких можна зарахувати в сектор малого бізнесу, зайнято ж у цьому секторі 2 млн. чоловік.
Організація економічної служби на підприємстві ПОСП Рояківка
Важливу
роль у виробництві сільськогосподарської продукції відіграють АПК, що єдиною
цілісною виробничо-економічною системою, яка охопила цілий ряд галузей
народного господарства спеціалізованих на виробництві продовольства.
Головне ...
Конкурентоспроможність торгівельного підприємства
Одна з найважливіших задач розвитку підприємства і країни в цілому,
нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску
необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення
конкурентоспроможності пр ...