Розділи економіки

Види, типи, форми, мета і функції підприємства

На всіх етапах розвитку економіки основною ланкою є підприємство. Саме на підприємстві здійснюється виробництво продукції, відбувається безпосередній зв'язок працівника з засобами виробництва. Підприємство самостійне здійснює свою діяльність, розпоряджається продукцією, що випускається, отриманим прибутком, що залишився в його розпорядженні після сплати податків і інших обов'язкових платежів.

В умовах ринкових відносин ключовою фігурою виступає підприємець. Статус підприємця здобувається за допомогою державної реєстрації підприємства. При цьому суб'єктом підприємницької діяльності може бути як окремий громадянин, так і об'єднання громадян. Таким чином, підприємство - це самостійний суб'єкт, що хазяює, створеним чи підприємцем об'єднанням підприємців для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення суспільних потреб і одержання прибутку.

Часто в економіці використовується термін “фірма”, під яким розуміється економічний суб'єкт, що займається різними видами діяльності і володіє господарською самостійністю. Інакше, фірма - це організація, що володіє і веде господарську діяльність на підприємстві.

По формах власності підприємства підрозділяються на:

- часті, котрі можуть існувати або як цілком самостійні, незалежні фірми, або у виді об'єднань і їхніх складових частин. До часток можна віднести і ті фірми, на яких у держави є частка капіталу ( але не переважна );

- державні, під якими розуміють як чисто державні ( у тому числі муніципальні ), де капітал і керування цілком належать державі, так і змішані, де держава має більшу частину чи капіталу відіграє вирішальну роль у керуванні.

По розмірах підприємства підрозділяються на малі, середні і великі, виходячи з двох параметрів - чисельності зайнятих і обсягу виробництва.

Класифікація підприємств по характері діяльності (виробнича і невиробнича) припускає їхній розподіл на виробляючі матеріальні блага і послуги.

Класифікація підприємств по ознаці домінуючого фактора виробництва передбачає трудомісткі, капіталомісткі, матеріалоємні, наукомісткі підприємства.

По правовому статусі розрізняють, насамперед, господарські товариства і суспільства; виробничі кооперативи; державні і муніципальні унітарні підприємства; індивідуальних підприємців.

Господарські товариства

. Об'єднання учасників підприємницької діяльності, партнерів для спільного бізнесу називають товариством. Участь партнерів у товаристві прийнято скріплювати письмовою угодою, чи договором. З метою більш тісного і міцного союзу товариство оформляється як підприємство. Товариство дозволяє з'єднати не тільки зусилля, але і капітали його учасників. Обличчя, що створюють господарське товариство, іменуються його засновниками. Кожний з них вносить визначений вклад у товариство і стає його учасником. Первісний внесок називають статутним чи складовим капіталом.

Учасники господарських товариств вправі брати участь у керуванні справами, одержувати інформацію про діяльність товариства, знайомитися з його документацією, брати участь у розподілі прибутку, одержувати при ліквідації товариства частина майна, що залишилося після розрахунків із кредиторами, чи грошовий еквівалент вартості. У той же час учасники господарських товариств несуть ряд зобов'язань перед організаціями, членами яких вони є.

У залежності від виду майнової відповідальності учасники товариства поділяються на два основних типи: повне товариство і товариство на вірі. Однієї з характерних рис повного товариства є високий ступінь і міра майнової відповідальності його учасників за виконання прийнятих зобов'язань.

Проміжна форма між повним товариством, учасники якого несуть повну майнову відповідальність, і товариством з обмеженою відповідальністю одержала назву товариства на вірі. Такі товариства називаються також командитними. Командитне товариство, подібно повному товариству, являє собою об'єднання декількох чи громадян юридичних осіб на підставі договору між ними з метою ведення спільної господарської діяльності. Але принципова відмінність командитного товариства від повного полягає в тому, що тільки частина його членів, іменованих повними товаришами, несе повну відповідальність по зобов'язаннях товариства усім своїм майном. Інша ж частина у виді членів-вкладників несе обмежену відповідальність і відповідає по зобов'язаннях тільки своїм пайовим внеском у суспільство.

Товариства з обмеженою відповідальністю

Перейти на страницу: 1 2 3 4

Подібні статті по економіці

Теорія соціально-технологічної парадигми як методологія визначення пріоритетів економічного розвитку України
Сьогодні часто лунають заклики, що українське суспільство повинно дати принципові відповіді на стратегічні виклики часу. Але у чому, власне, полягають ці виклики? І що треба робити для адекватної відповіді? Розглянемо ці питання через при ...

Макроэкономические модели в системе макроэкономического анализа
Макроекономіка — це одна з наук, що вивчає еконо­міку. Остання е складною системою. Крім макроекономіки, її вивчають багато інших економічних наук: політична еко­номія, мікроекономіка, маркетинг, галузеві та функціональ­ні економіки тощо. ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2019 рік.