Кейнсіанская теорія відкидає закон Сея, ставлячи під сумнів положення про те, що ставка відсотка здатна привести у відповідність заощадження домогосподарств з інвестиційними планами підприємців. Той факт, що в сучасному капіталізмі має місце налагоджений грошовий ринок і широке різноманіття фінансових інститутів, не знижує скептицизму у відношенні ставки відсотка як механізму, здатного з'єднувати зливальну трубу заощаджень і кран інвестицій. Кейнсіанці вважають неспроможними твердження класиків про те, що фірми будуть інвестувати більше, якщо домогосподарства підвищать рівень заощаджень. Зрештою, чи не означає збільшення заощаджень зменшення споживання? Чи можна в дійсності очікувати, що підприємці будуть розширювати свої виробничі потужності, коли звужуються ринки їхньої продукції? У цілому кейнсіанці думають, що суб'єкти заощаджень і інвестори являють собою, власне кажучи, різні групи, що розробляють плани своїх заощаджень і інвестицій на різних підставах. Зокрема, рівень заощаджень слабко залежить від ставки відсотка.
Суб'єкти заощаджень і інвестори – різні групи. Хто в капіталістичній економіці вирішує, скільки варто зберегти і скільки інвестувати? Підприємства усіх видів, і особливо корпорації, приймають величезну кількість інвестиційних рішень. А хто приймає рішення про заощадження? Тут картина більш невизначена. В умовах здорової економіки, якою є американська, домогосподарства зберігають значні суми, принаймні, коли настає стадія процвітання. Корпорації також мають великі заощадження у виді нерозподіленого прибутку. Важливо, що рішення про заощадження й інвестиції приймаються, власне кажучи, різними групами людей.
Суб'єкти заощаджень і інвестори керуються різними мотивами. Розходження між суб'єктами заощаджень і інвесторами не було б настільки фатальним для класичної теорії, якби їхні рішення мотивувалися і приводилися б у відповідність тим самим фактором, таким, як ставка відсотка. Але кейнсіанці затверджують, що це не так. Рішення про заощадження мотивуються різними розуміннями. Деякі зберігають, що б зробити великі покупки, вартість яких перевищує розмір зарплати; домогосподарства зберігають, щоб зменшити тягар внесків за житло. Деякі заощадження здійснюються винятково заради зручності: для того щоб мати запас ліквідних засобів і можна було зробити в будь-який момент непередбачену покупку. Заощадження здійснюються і з метою задоволення майбутніх потреб індивідуумів і їхніх родин: домогосподарства зберігають, щоб забезпечити вихід на пенсію глави чи родини для плати за навчання в коледжі дітям. Заощадження виступають і як запобіжний захід, запас для захисту від таких непередбачених випадків, як тривала хвороба чи безробіття. Заощадження здійснюються й у силу глибоко укоріненої звички, що діє майже автоматично; тобто заощадження робляться і без всяких особливих причин. Багато заощаджень тісно зв'язані зі сталими традиціями й укладеними контрактами: наприклад, платежі по страхуванню життя, по страхуванню ренти і чи пенсії участі в програмі "облігація на місяць". Видно, що не один з цих різних мотивів заощаджень не є особливо "чуттєвим" до ставки відсотка. Кейнсіанці вважають, що можна легко представити ситуацію, у якій, у противагу представленню класиків (мал. 1), заощадження знаходяться в зворотній залежності від ставки відсотка. Проілюструємо це: якщо родина має намір у результаті заощаджень забезпечити річний доход у виді пенсії величиною 6 тис. грн., те їй необхідно нагромадити 100 тис. грн. при ставці відсотка рівної 6, і тільки 50 тис. грн., якщо ставка відсотка досягає 12!
А що ж, на думку кейнсіанців, визначає рівень заощаджень? Абсолютно очевидно, що основним фактором, що визначає як заощадження, так і інвестиції є національний дохід.
Чому підприємці купують засоби виробництва? Мотивація витрат на інвестиції є складної. Ставка відсотка – плата за придбання грошового капіталу для інвестування – враховується при складанні планів інвестицій. Але ставка відсотка не є єдиним чинником. Важливим фактором, що визначає величину інвестицій, також є норма прибутку, що фірми очікують отримати від інвестування. Під час же спаду виробництва надії на прибуток настільки примарні, що рівень інвестицій буде низьким, а можливо, буде ще і падати, незважаючи на значне зниження ставки відсотка. І навпаки, коли потреба в інвестиціях украй велика, зниження ставки відсотка не є головним стимулом.
Неокейнсіанство та його особливості
Теорія
ефективного попиту Дж. М. Кейнса, викладена в його книзі "Загальна теорія
зайнятості, відсотка й грошей" (1936), стала найбільш важливою,
революційною подією в історії економічної думки Заходу міжвоєнних років.
Концеп ...
Кредит, його суть, форми і значення в ринковій економіці
Кредит
виник на певному етапі розвитку людського суспільства спочатку як явище
випадкове, зумовлене особливими взаємовідносинами між товаровиробниками: коли
продавцю потрібно було продавати товар, а в покупця не було грошей, щоб його
...