Розділи економіки

Економічні відносини та закони їх розвитку

Соціально-економічна сутність системи сучасного світового гос­подарства полягає в діалектичному взаємозв'язку національних гос­подарств країн, що належать до трьох соціально-економічних під­систем, здійснюваному через міжнародні економічні відносини.

Система світових ринкових відносин функціонує і розвивається за загальними економічними законами*. Передусім — це закони вартості та попиту і пропозиції, дії яких властиві як загальні озна­ки, так і специфічні для світового товарного виробництва особли­вості. Діалектична єдність цих ознак та особливостей визначає якісну своєрідність світових ринкових відносин, відрізняє їх від інших форм ринкових відносин.

Загальний взаємозв'язок виробників на засадах товарно-грошо­вих відносин існує в будь-якій соціально-економічній підсистемі сучасного світового господарства. Водночас дія законів вартості та попиту і пропозиції зазнає модифікації на основі конкретних ви­робничих відносин, а також продуктивних сил, державного управ­ління тощо в кожній підсистемі. Крім того, модифікацію цих зако­нів зумовлює зміна змісту економічної системи.

Головним критерієм еквівалентності сьогодні стає обмін на ос­нові інтернаціональних вартостей, які формуються як середньосвітові величини в результаті конкурентної боротьби між різними державами та іншими суб'єктами світових ринкових відносин. Кож­ний з них в обмін на уречевлену в своїх товарах світову інтернаці­ональну працю отримує однакову кількість такої самої праці в інших товарах, які купує на світовому ринку. Економія національної праці, яка реалізується у світовому товарообміні, досягається завдяки між­народному поділу праці, що дає змогу виробити більшу кількість товарів та знизити національну вартість їх, витративши при цьому ту саму кількість національної праці.

Інтернаціональні витрати суспільне необхідної праці на вироб­ництво товарів визначають величину інтернаціональної вартості. Національні витрати суспільне необхідної праці країн, що експор­тують на світовий ринок найбільшу кількість певної продукції, фор­мують інтернаціональні витрати і, як наслідок, інтернаціональну вартість. Проте у формуванні останньої беруть участь не всі това­ри, які виробляються у різних країнах, а лише ті, які експортують­ся на світовий ринок. Звідси ступінь впливу національної вартості на інтернаціональну залежить від частки окремих країн у загаль­ному обсязі продажу окремих товарів на світовому ринку.

Країни, які беруть участь у міжнародному поділі праці та обміні, знаходяться в неоднакових умовах. Це визначається не тільки рів­нем розвитку, структурою економіки і ємністю внутрішнього рин­ку, а й відмінностями географічного положення, складом та розмі­рами природних ресурсів. На світовому ринку країни, витрати яких на виготовлення того чи іншого продукту вищі за середній інтер­національний рівень, виявляються неконкурентоспроможними, ті

ж, у яких подібні витрати нижчі, мають більш високий доход від експорту своїх товарів.

Є багато специфічних факторів, які тією чи іншою мірою пере­шкоджають формуванню інтернаціональної вартості. Вплив цих факторів (зовнішньоторгові та валютні обмеження, коливання кур­сів валют, біржові "лихоманки") позначається на світових цінах. Проте короткочасні коливання цін не відображають довгостроко­вих тенденцій, а власне в останніх і виявляється універсальна дія закону вартості як регулятора світових ринкових відносин.

Якісна еволюція, яку переживає сучасне світове господарство, полягає у подальшій трансформації світових продуктивних сил і виробничих відносин і зумовлює особливості дії інших, крім назва­них законів вартості та попиту і пропозиції економічних законів, — закону відповідності виробничих відносин рівню і характеру роз­витку продуктивних сил, закону зростання потреб, закону економії часу, закону зростання продуктивності праці тощо.

У своїй сукупності особливості дії економічних законів у світо­вому господарстві відображають удосконалені форми і культуру господарювання, які викристалізовуються в процесі суспільного добору, що відбувається одночасно з розвитком і поглибленням міжнародного поділу праці. Один процес дає суспільству можли­вість неухильно підвищувати ефективність праці, інший — більш раціонально організовувати суспільне виробництво і продуктивні­ше розпоряджатися його результатами. Доповнюючи та стимулю­ючи один одного, ці процеси зумовлюють розвиток світового гос­подарства.

Висновки

Отже, сучасний світовий суспільний розвиток характеризується посиленням зв'язків і взаємозалежностей між країнами. Перспективи світової цивілізації зв'язані з еффективним функціонуванням світогосподарської системи. Жодна країна світу не може претендувати на повноцінний розвиток, не будучи включеною в орбіту світогосподарських зв'язків, не може ефективно розвиватися в умовах національної економічної відокремленості, національної автаркії. Рух товарів, послуг і грошових платежів виявляються сильнішим за будь-які штучні бар'єри.

Перейти на страницу: 1 2

Подібні статті по економіці

Техніко-економічні показники формувального відділення ливарного цеху
Литво є одним з найстаріших способів, яким ще в старовині користувалися для виробництва металевих виробів - спочатку з міді і бронзи, потім з чавуну, а пізніше із сталі та інших сплавів. В нашій країні високими темпами ростуть об'єм ...

Розробка антикризової фінансової стратегії підприємства ТОВ Альфа–Стар
Перехід до ринкових форм господарювання, та більш жорсткі умови конкуренції, призводять до неплатоспроможності окремих суб'єктів господарювання. Для них характерні: неефективне управління, криза неплатежів, високий ступінь зносу основн ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2020 рік.