Потреби — це об'єктивні умови існування людини. Визначні мислителі, політологи, економісти минулого і сучасності — Дж. Гобсон, К. А. Гельвецій, Г. Гегель, К. Маркс, М. Вебер, Ф. Гайєк та інші бачили в потребах вираз природи людини, відносили потреби до ключових економічних категорій.
Потреби є вихідною категорією відтворення. В суспільному процесі відтворення вихідною передумовою є людина. Розвиваючись, людина створює свої потреби і здібності, продукти і послуги, відносини і суспільні інститути. Отже, по-перше, потреби — це категорія, що відбиває відносини між людьми і умовами їх життєдіяльності. По-друге, потреби мають об'єктивно-суб'єктивний характер.
Розвиток суспільства йде в руслі необхідних потреб. Об'єктивна зумовленість кожного нового явища оцінюється мірою потреб суспільства, а зміна способів життєдіяльності е необхідним -наслідком їх задоволення. Прогрес суспільства прямо залежить від того, наскільки своєчасно усвідомлюються і враховуються в цілях діяльності нові потреби. Якщо поставлені цілі відриваються від реального змісту потреб, то регульована цілями діяльність стає даремною витратою людських сил.
У структурі потреб суспільства відображається кілька типів об'єктивних відносин, що зв'язують людей з умовами життєдіяльності. Це відношення до природи, до існуючих засобів життя, до себе та інших людей, а також відношення до праці і вільної діяльності.
У механізмі відтворення економічні та соціальні потреби взаємозв'язані і рівнозначні: економічні потреби відбивають відношення до праці і проявляються як необхідність економії робочого часу; соціальні — стосуються проблем особистості (необхідність самореалізації, духовного та фізичного вдосконалення, творчої діяльності тощо). Рівнозначність соціальних та економічних потреб полягає в тому, що добробут, освіта, охорона здоров'я, виховання дітей, соціальне страхування, задоволення від роботи постійно реалізуються в економії праці. Остання досягається при використанні у виробництві матеріально забезпечених, здорових, освічених і задоволених роботою людей.
Суспільство повинне задовольняти як соціальні, так і економічні потреби, але результуючим показником є ступінь задоволення соціальних потреб. Останні — важливий стимул економії праці, яка ефективна, коли в неї включаються такі соціальні чинники, як освіта, наука, ініціатива, культура, винахідливість і тим більше мотивація праці. Прикладом зростаючого впливу соціальної сфери може бути економіка США, де з кінця XIX ст. частка засобів виробництва у ВНП не перевищувала 19%.
В економічній літературі потреби класифікують по-різному. Так, у системі економічних потреб виділяють виробничі, суспільні та особисті. Останні поділяють на фізичні, інтелектуальні, соціальні. Потребами першого рівня є фізичні потреби, що передбачають реалізацію об'єктивних умов, необхідних для нормальної життєдіяльності людини, їх елементарність визначається безпосереднім взаємозв'язком з біологічними функціями організму людини. В той же час навіть елементарні потреби не можуть розглядатися як чисто біологічні, оскільки реальний спосіб задоволення їх (спосіб споживання) має соціальний характер, отже, відбивається на формуванні соціальних потреб.
Перспективи розвитку СВК Залузький Теплицького району Вінницької області на 2012-2015 роки
Процес становлення основ ринкової економіки в Україні відбувається
в умовах значної кризи та падіння рівнів виробництва всіх товарів, що викликає
необхідність структурних перетворень у економіці. Дані процеси є наслідком дії
як об'єкти ...
Методи керування діяльністю підприємства в ринкових умовах (на прикладі ПАТ Птахофабрика Південна)
На сучасному етапі розвитку економіки відбуваються
глибокі зміни в усіх її сферах, що впливають на систему керування. Систему
керування підприємства необхідно розглядати як динамічний процес, бо її
форми,методи і функції перебувають пі ...