Говорячи про наслідки дискримінації на ринку праці, то їх варто розглянути в двох аспектах: на макро- та мікрорівнях. До макрорівня відносяться безпосередньо економічні і соціальні наслідки. На мікрорівні зосереджується увага на наслідках для роботодавця, точніше для його фірми, та працівника відповідно.
Якщо розглядати економічні наслідки, то вони полягають у породженні дисбалансу між попитом і пропозицією на ринку праці. Дискримінація на ринку праці вважається неринковою силою, що стає перешкодою для ефективного розподілу ресурсів в економіці, зменшення інвестицій та уповільнення економічного зростання, міграції робочої сили. Це приводить до погіршення макроекономічних показників, адже на рівень зайнятості, рівень безробіття, середній рівень заробітної плати, рівень бідності частково опосередковано впливають такі види дискримінацій, як при прийнятті на роботу, або в оплаті праці. Щодо окремих суб’єктів господарювання, то тут можна вказати такі негативні явища, як зменшення кількості працівників на підприємстві, зменшення обсягів виробництва, обсягів реалізації товарів, робіт чи послуг, погіршення якості продукції чи послуг, погіршення конкурентоспроможності на ринку.
Аналізуючи наслідки дискримінації при звільненні з роботи, то зазвичай це відбувається без перспективи подальшого працевлаштування (аутплейсменту), тому звільнені працівники змушені шукати нову роботу самостійно. Це зумовлює довший пошук роботи і можливість довготривалого безробіття.
Розглядаючи вікову дискримінацію, а саме осіб старшого віку, то саме вони, в першу чергу, потребують додаткової підтримки держави щодо працевлаштування, але постійна відмова у робочому місці призводить до зневіри і дана група людей продовжить пасивно отримувати різноманітні соціальні допомоги з держбюджету (а не сплачувати до нього).
Щодо соціальних наслідків дискримінації на ринку праці, то вони в основному проявляються у приниженні людської гідності працівників, створенні напруги в трудових правовідносинах, ворожому ставленні однієї групи працівників до іншої і т.д.
Другою за масштабністю після гендерної нерівності на ринку праці є ейджизм (вікова дискримінація). Вона полягає у погіршенні рівності можливостей в сфері праці таки двох вікових категорій, як молодь (14-35 років) та особи старшого віку (за 45 років). Даний вид дискримінації проявляється у небажанні роботодавців укладати трудові договори з особами до 22-25 років. «Ця проблема зумовлена тим, що такі працівники, як правило, не мають практичного досвіду, потребують додаткового навчання, а також певного часу для адаптації до нових умов. У молодих фахівців часто відсутня моральна готовність до конкуренції на ринку праці, що створює додаткові перешкоди при працевлаштуванні» [20, 64]. Для молодих працівників дана дискримінація зумовлює неспроможність реалізувати себе в діяльності, яка дає моральне задоволення і матеріальну вигоду, зневіра у можливості отримання тієї професії за спеціальністю.
З іншого боку вікова дискримінація сприяє витісненню працівників, старших за 45 років, з сектору висококваліфікованої (і, відповідно, високооплачуваної) праці до менш привабливих секторів та загострює соціальні відносини між роботодавцями та працівниками старшого віку Додатковим наслідком є погіршення умов соціального захисту та, зокрема, пенсійного забезпечення зазначеної категорії.
Варто підняти питання про расову дискримінацію, коли іммігрантам або людям інших національностей створюються додаткові перешкоди для отримання відповідної посади, оплати, умов праці чи просування по кар’єрних східцях. Це породжує ксенофобію (страх стосовно іноземців, незнайомців і прояв ненависті до них) в суспільстві, нетерпимість та несправедливість, створенні соціальних хвилювань. Відкриті форми прояву даного виду дискримінації можуть породжувати політичні проблеми.
Причиною дискримінації можна назвати також недосконалість правової системи. В законодавчих актах більшість видів дискримінації забороняється і карається (недотримання рівності прав чоловіків та жінок, встановлення необ’єктивних вимог до посади і т.д.). Проблема і сам наслідок криється в ігноруванні законів і норм, нехтуванні ними та відсутності страху покарання.
Методи керування діяльністю підприємства в ринкових умовах (на прикладі ПАТ Птахофабрика Південна)
На сучасному етапі розвитку економіки відбуваються
глибокі зміни в усіх її сферах, що впливають на систему керування. Систему
керування підприємства необхідно розглядати як динамічний процес, бо її
форми,методи і функції перебувають пі ...
Поняття, типи і структура економічних систем
Тема даної курсової роботи "Поняття, типи і структура економічних
систем". Для того, аби розкрити в повній мірі обраний напрямок, необхідно
зрозуміти в чому полягає сутність економічної системи. Аби дати відповідь на
дане за ...