Пріоритети детінізації економіки

Зниження частки тіньової економіки до 2014 р. на 30 % порівняно з рівнем 2010 р. є індикатором успіху реформування податкової системи відповідно до Програми економічних реформ на 2010-2014 рр. Крім того, зниження рівня тінізації є передумовою досягнення цілей та ефективності передбачених програмою заходів з реформування економіки та соціальної сфери майже за всіма напрямами. Масштаби тінізації економічних відносин залишаються наближеними до критичного рівня, який, за оцінками експертів, сягає 40 % і створює умови для слабкої дієвості важелів регулювання економіки.

Збереження високого рівня тінізації фінансових потоків загрожує досягненню цілей стабілізації державного бюджету та знижує потенціал реформування фінансової системи. Недостатня надійність вітчизняного фондового ринку та страхових інститутів спричинені їх інтегрованістю у тіньову економіку, є ризиком для запровадження II рівня пенсійної системи та переходу на страхову модель охорони здоров’я. Спотворення механізмів конкуренції внаслідок критичних масштабів тінізації діяльності економічних суб’єктів та недостатня надійність вітчизняного фондового ринку негативно позначаються на результативності реформ з покращення бізнес-клімату та залученні інвестицій.

Неформальна зайнятість та тінізація заробітних плат є ризиком стабілізації державного бюджету та досягнення цілей реформування системи пенсійного страхування. Існуючий масштаб тінізації ринку праці та наявність налагоджених механізмів легкого виведення у тінь заробітних плат негативно позначаються на розмірах страхових внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, а також обсягах надходжень до бюджету податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість. За таких умов навіть незначні коливання економічної кон’юнктури збільшують масштаби виведення зарплат у тінь, що дестабілізуюче впливає на систему державних фінансів та солідарну пенсійну систему. Крім того, тінізація заробітних плат загрожує стримуванням нагромадження коштів накопичувальної системи та розвитку її інвестиційного потенціалу.

Тінізація земельних відносин перешкоджає формуванню ефективних механізмів управління ринком землі у контексті земельної реформи. Реалізація земельної реформи без належного забезпечення інвентаризації, обліку, оцінки та контролю використання земель сприятиме подальшій тінізації ринку землі та створюватиме умови для легалізації правопорушень. Зволікання з реформуванням ринку землі спричинює низку негативних наслідків: стихійність процесів концентрації землі; незаконне захоплення земель і зміна їх цільового призначення; істотний обсяг перепрофілювання сільськогосподарських угідь та їх стихійна забудова; стихійний розвиток процесів оренди та купівлі-продажу землі у спосіб непрозорої чи незаконної зосередження великих площ земель у окремих юридичних і фізичних осіб; надмірне виснаження земельних ресурсів; нераціональна структура виробництва; порушення науково обґрунтованих систем ведення сільського господарства; монокультуризація землеробства; деградація сільгоспугідь.

Таким чином, зважаючи на зазначені ризики у реалізації реформ, пріоритетами детінізаці економіки у контексті реалізації Програми економічних реформ є:

детінізація фінансових потоків;

легалізація ринку праці;

детінізація земельних відносин.

Подібні статті по економіці

Сучасна оцінка впливу людського потенціалу на структурні зрушення в економіці регіону на прикладі Житомирської області
На рубежі XX і XXI століть світова наукова думка сформувала принципово новий погляд на цивілізаційний прогрес. Нова парадигма розвитку на перший план висуває не нагромадження матеріальних благ, а розвиток людського потенціалу при збере ...

Теорія граничної корисності
Теорія граничної корисності, напрямок політекономії, що виникнуло в останній третині 19 в. Розробляли представники австрійської школи: У. Джевонс, Л. Вальрас, К. Менгер, Э. Бем-Баверк і ін. Відповідно до теорії граничної корисності, ці ...