Розділи економіки

Територіальна структура та регіональні відмінності забезпеченості житлово-комунального господарства Донецького економічного району України

У 2010 р. була запропонована Президентська Програма економічних реформ на 2010-2014 роки під назвою "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" [12], в якій записано, що головною метою реформи ЖКГ є підвищення якості житлово-комунальних послуг для всіх верств населення, а також забезпечення бездотаційності цього сектора. Для досягнення цієї мети необхідно: забезпечити рентабельність підприємств ЖКГ; скоротити кредиторську й дебіторську заборгованості в секторі; створити конкурентне середовище на ринку послуг ЖКГ; стимулювати технічну й технологічну модернізацію й підвищення ресурсо- і енергоефективності житлово-комунального господарства.

Необхідними кроками для забезпечення рентабельного функціонування підприємств житлово-комунального господарства є:

– передання функції регулювання тарифів на послуги ЖКГ на центральний рівень шляхом створення єдиного незалежного регулятора задля підвищення ефективності та прозорості регулювання галузі;

– планомірне приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до рівня, що покриває економічно обґрунтовані витрати й інвестиційну складову;

– зниження витрат, а також стимулювання ресурсо- й енергоефективності як постачальників, так і споживачів шляхом переходу до стимулюючої моделі тарифоутворення;

– удосконалення порядку коригування тарифів на житлово-комунальні послуги у випадку зміни цін на енергоносії, ставок податків і зборів;

– реформування системи соціальної підтримки й посилення її адресності.

Доступність послуг ЖКГ безпосередньо залежить від ефективності реформування галузі. Реформування - завжди складний і довгий процес, пов’язаний з вирішенням безлічі проблем, що накопичилися.

На жаль, як пише Т. Качала, жодна із задекларованих владою реформ у соціальній сфері не розпочалися з публічного обговорення сукупності питань, узгодження інтересів які означають, що суб’єкти реформування дійшли компромісу. У такому разі споживачі готові б були оплатити неминучі витрати на реформування і згодні із запропонованим способом розподілу цих витрат [13, с. 84-93].

У цьому контексті В. Геєць відмічає, що в реальності ми поки що маємо в нашій країні не модернізаційний варіант розвитку подій, а пристосовуючий до домінуючих векторів розвитку подій, на які ми, як правило, впливати не можемо. Пристосовництво, якщо воно збережеться на майбутнє, ні до чого хорошого не приведе [5, с. 4-15].

Аналізуючи підприємства комунального господарства, слід зазначити, що визначальною умовою виходу їх із кризи є дієва система державної підтримки. При цьому першочерговими заходами повинні бути: погашення заборгованості бюджетних коштів за нараховані субсидії й дотації, відшкодування втрат на надання пільг окремим категоріям населення, пом’якшення податкової політики щодо підприємств комунального господарства. З Державного бюджету України у 2012 р. було виділено 5 млрд. грн. на розвиток житлово-комунального господарства. Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства А. Близнюк вважає, що на реалізацію проектів з модернізації систем у сфері житлово-комунального господарства необхідно понад 700 млрд. грн.

Однією з проблем, яка має негативний вплив на ефективність діяльності підприємств житлово-комунального господарства, є несплата за надані послуги. Найбільшим боржником за спожиті послуги є населення. Влада міст (особливо великих) Донецької області постійно закликає населення вносити плату своєчасно, проте питання черг при оплаті за послуги так і не вирішила. Скупчення людей буває в основному з 10-го по 20-е число, коли йде масова виплата заробітної плати і пенсій. Слід зазначити, що основний потік платників (60 %) обслуговується Ощадбанком. За сприяння місцевої влади були спроби розосередити черги. Більше 20 банків, що діють в місті Донецьку, уклали з більшістю підприємств ЖКГ договори на прийом від населення комунальних платежів, у тому числі і з використанням пластикових карток в банкоматах. Але ці заходи поки не дали очікуваного ефекту. По-перше, тому, що люди звикли роками оплачувати послуги з квитанцій на пошті і в ощадкасах. До банкоматів відносяться з побоюванням, не довіряючи отриманим платіжним чекам. До того ж хоч процедура оплати по пластиковій картці начебто не складна, але вона займає певний час (5-10 хвилин), вимагає граничної уважності. До того ж, платити через банкомат не зовсім зручно, оскільки не передбачений рядок для свідчень водомірів, газо- і електролічильників, із-за чого потім виникають незрозумілі борги. Банкам потрібно переглянути програму банкоматів і врахувати недоробки.

Перейти на страницу: 1 2 3 4 5

Подібні статті по економіці

Полиграфия
Для написання курсової роботи на тему “Аналіз господарської діяльності підрозділу поліграфічного підприємства” за базу для досліджень мною було обрано дільницю глибокого друку відкритого акціонерного товариства “Зоря”. Дана те ...

Лісовий комплекс України
Підприємства лісовиробничого комплексу зайняті заготівлею, механічною та хімічною переробкою деревини та інших лісових багатств. Основними його галузями є лісове господарство, власне лісова промисловість або лісозаготівельна, а також ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2024 рік.