Аналіз регіональних інвестиційних програм

Практика реалізації РІП в Україні, а також досвід Росії, свідчить про численні проблеми з виконанням поточних планів цих програм. Важливо зазначити, що це є характерним для регіональних інвестиційних програм не тільки у аграрно-промислових регіонах: у Тернопільській („Програма стимулювання розвитку інвестиційної діяльності в Тернопільській області на період до 2011 року”), Івано-Франківській („Програма розвитку інвестиційної діяльності в Івано-Франківській області на період до 2011 року”), Херсонській („Регіональна програма активізації інвестиційно-інноваційної діяльності на 2005-2007 роки”) областях, але й у індустріально розвинених регіонах: Харківській (Регіональна програма розвитку інвестиційної діяльності „Харківщина інвестиційна - 2010”), Луганській („Програма розвитку інвестиційної діяльності в Луганській області на 2003-2004 роки”), Львівській („Концепція інвестиційної політики Львівської області на 2009-2015 роки”) та інших. Подібні тенденції спостерігаються й при реалізації РІП на рівні міст: у Чернівцях, Кременчуці, Севастополі.

Спостерігається непропорційний розподіл

обсягів залучення інвестицій у регіони України (рис. 3.1.).

До восьми регіонів: Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Київської, Львівської, Одеської, Запорізької областей, Автономної Республіки Крим та до м. Київ надходить найбільше всього інвестицій - 87,9 відсотка

всіх залучених прямих іноземних інвестицій. Це саме ті регіони, які на сьогодні вже є економічно розвинутими та найбільш привабливими для іноземних інвесторів. Таке спрямування прямих іноземних інвестицій та капітальних інвестицій в регіональному розрізі не сприяє рівномірному соціально-економічному розвитку регіонів та посилює подальше збільшення розриву у їх розвитку.

Рис. 3.1. Розподіл залучених прямих іноземних інвестицій за основними регіонами-рецепієнтами інвестицій України

Слід зазначити, що структура за формами залучення іноземного капіталу

за період 2002-І кварталу 2013 рр. значно змінилася. Так, у 2001-2004 рр. внески у вигляді рухомого і нерухомого майна займали від 28 до 36 відсотків. На сьогодні в структурі акціонерного капіталу нерезидентів домінують вкладення в грошових внесках.

Обсяги залучення капітальних інвестицій

підприємств України у січні-березні 2013

року складають 51,9 млрд. грн.,

що становить 103,0 відсотка

до відповідного періоду 2012 року.

Приросту капітальних інвестицій у січні - березні 2013 року досягнуто у 12 регіонах. Найбільш активно у січні - березні 2013 року освоювались капіталовкладення в Миколаївській області (342,2 відсотка у порівнянні з відповідним періодом попереднього року), Одеській (258,2 відсотка), Автономній Республіці Крим (197,2 відсотка), Луганській (153,8 відсотка), Чернігівській (152,3 відсотка), Вінницькій (150,8 відсотка), Рівненській (134,4 відсотка), Сумській (122,6 відсотка), Черкаській (114,0 відсотків), Житомирській (113,0 відсотків) та Чернівецькій областях (112,1 відсотка) та у м. Севастополь (118,7 відсотка).

Найбільший спад інвестиційної активності відбувався у Харківській області (60,7 відсотка).

Зазначене вище свідчить про загальний характер цих проблем та про необхідність розробити принципово нові підходи до змісту та спрямованості РІП. Одним із таких перспективних підходів, на нашу думку, є активізація уваги місцевих органів влади та інвесторів до розвитку нових форм територіальної організації господарства: інноваційних та індустріальних кластерів, територій із спеціальним режимом інвестування (СЕЗ і територій пріоритетного розвитку), індустріальних парків, транскордонних утворень тощо. Усі ці форми господарювання закріплені у відповідних законодавчих актах (проект Закону України „Про індустріальні (промислові) парки”, постанова Кабінету Міністрів України „Про формування та функціонування інноваційних кластерів в Україні”, проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності”, проект Закону України „Про спеціальні (вільні) економічні зони” та інші).

Включення цих об’єктів до планів РІП відповідних регіонів дозволить не тільки збільшити міждержавні фінансово-інвестиційні потоки, але й активізувати вітчизняних інвесторів. З іншого боку, як показує світовий досвід, утворення та ефективне функціонування нових форм господарської діяльності сприяє економічному зростанню свого регіону, оптимізує фінансово-інвестиційний баланс і покращує якість інвестицій (робить їх більш інноваційно спрямованими). У цілому нові форми територіальної організації господарства повинні підвищити інвестиційний потенціал регіону - через появу нових джерел формування інвестиційних ресурсів: переважно інноваційно спрямованих.

Подібні статті по економіці

Концепція людського капіталу. Модель індивідуальної віддачі від інвестицій в людський капітал
Людина, її творчі якості і здібності, за допомогою яких вона перетворює навколишній світ і себе, традиційно займали центральне місце в соціальних та економічних науках. Одночасно з тим, інтенсивний розвиток матеріально-технічної бази в ...

Інвестиційна модель Дж. М. Кейнса
З часів зародження економіки, одна з напруженіших дискусій ведеться навколо питання: чи існує в економіці тенденція про довгострокову рівновагу з повною зайнятістю. Застосовуючи сучасну економічну мову, визначимо "як класичні теорії і ...