Нормативно-правове забезпечення охорони праці та у сфері цивільного захисту

Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємопов’язаних нормативних актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на забезпечення здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Воно складається із загальних законів України та спеціальних законодавчих актів.

Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони праці є Конституція України, Кодекс законів про працю України та Закон України “Про охорону праці”. Конституція постає як основний, головний закон держави, який регламентує найважливіші з погляду держави суспільні відносини. До них належать засади суспільного ладу й політики, правового становища особи, державного устрою, організації та діяльності органів держави. Конституцією України гарантується громадянам право на належні, безпечні і здорові умови праці (ст. 43 та 46). Конституція України закріплює засадничі принципи державної політики щодо особи, людини, громадянина. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість та безпека визначаються найвищою цінністю в суспільстві. А тому право та свободи людини, їх гарантії є тим, що становить зміст і спрямованість діяльності держави [1].

Основні положення щодо реалізації вказаних прав громадян визначає також Закон України “Про охорону праці. Він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності. Регулює за участю відповідних державних органів відносини між власниками підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та видів їх діяльності або уповноваженими органами та працівником з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, а також встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Цей закон являється основним законодавчим актом, регулюючим організацію охорони праці на підприємстві, норми якого повинні виконуватись на всіх підприємствах.

Крім вищезазначених нормативних актів питання охорони праці регулюють Закони України “Про пожежну безпеку”, “Про охорону здоров’я”, “Про цивільну оборону”, “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів” та інші нормативні акти.

До найважливіших підзаконних нормативно-правових актів з питань охорони праці належать:

· положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах;

· правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків;

· положення про державний, галузеві, регіональні фонди охорони праці та фонди охорони праці підприємства;

· положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи та організації за порушення нормативних актів про охорону праці;

· перелік робіт з підвищеною небезпекою;

· типове положення про службу охорони праці [1].

У ПСП ім. Шевченка крім загальнодержавних актів про охорону праці користуються також колективним договором. На підприємстві діють правила внутрішнього трудового розпорядку, яких повинні дотримуватись робітники, а також розроблені інструкції з охорони праці на конкретних робочих місцях.

Державна політика в галузі охорони праці передбачає соціальний захист працівників, повного відшкодування заподіяної шкоди від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань; встановлення єдиних нормативів з охорони праці для підприємств всіх форм власності, установ та організацій.

Законодавство України з охорони праці вимагає, що при укладенні трудового договору громадянин має бути проінформований власником, під розписку, про умови праці на підприємстві, наявні на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про його права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань.

Подібні статті по економіці

Становлення економічної думки
Життя людей надзвичайно різноманітна, складна і суперечлива. Вона охоплює економіку, політику, культуру і т.д. Різні сторони суспільного життя вивчаються різними науками. Однією з таких наук є економічна наука. Економічна наука має тр ...

Переваги та недоліки показників ВНП та ВВП
Метою даної роботи є характеристика і аналіз комплексу понять, а саме основних макроекономічних показників, які використовуються в системі національних рахунків(СНР). Вони були створені з метою виміру сукупного виробництва в ринковій екон ...