Продуктивність праці - найважливіший якісний показник використання трудових ресурсів підприємства і головний фактор зростання обсягів виробництва продукції.
Ефективність використання трудових ресурсів відображається у показниках продуктивності праці. Зростання продуктивності праці є умовою збільшення обсягів виробництва продукції, основним чинником економічного зростання. Іншими словами, під продуктивністю праці розуміють результативність праці або здатність людини виробляти за одиницю часу певний обсяг продукції.
На робочому місці, в цеху, на підприємстві продуктивність праці визначається кількістю продукції, яку виробляє робітник за одиницю часу (годину, день, рік), тобто виробництво продукції за 1 людино-день (1 людино-годину) - виробіток, або кількість часу, що витрачається на виготовлення одиниці продукції - трудомісткість. Відповідно, існує тісний взаємозв’язок між затратами праці на одиницю виробленої продукції і продуктивністю праці: чим нижче трудомісткість виробництва продукції, тим вища продуктивність праці.
Трудомісткість продукції - показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції.
Між показниками трудомісткості та продуктивності праці існує обернено пропорційний зв’язок - за зниження трудомісткості продуктивність праці зростає, і навпаки.
У сільському господарстві України до 1990 р. склалася тенденція до підвищення продуктивності праці. Проте воно відбувалося повільними темпами. В наступні роки через кризові явища в економіці, істотне зниження врожайності культур і особливо продуктивності худоби трудомісткість центнера продукції значно зросла. За деякими її видами (приріст живої маси великої рогатої худоби, свиней) затрати живої праці на одиницю продукції збільшилися в кілька разів.
У процесі економічного аналізу трудомісткості вивчається її динаміка, причини зміни її величини і вплив на продуктивність праці.
Проведемо аналіз трудомісткості продукції у ПСП ім. Шевченка (табл. 2.16).
Таблиця 2.16
Трудомісткість продукції ПСП ім. Шевченка
|
Види продукції |
2010 р. |
2011 р. |
2012 р. |
2012 р до 2010 р. | |
|
+/- |
% | ||||
|
Зернові |
1,96 |
1,64 |
1,58 |
-0,38 |
80,6 |
|
Приріст живої маси ВРХ |
105,1 |
108,2 |
102,3 |
-2,8 |
97,3 |
|
Молоко |
15,8 |
15,1 |
14,6 |
-1,2 |
92,4 |
Наведені дані показують, що питома трудомісткість знизилась по: зернових на -19,4%, приросту живої маси ВРХ на - 2,7%, молоку на - 7,6%. За рахунок цього фактора було в основному забезпечене зростання годинної продуктивності праці, яка залежить від рівня трудових затрат і виконання норм.
При аналізі трудомісткості центнера продукції потрібно пам’ятати, що рівень цього показника залежить від двох величин: урожайності культур (продуктивності тварин) і затрат живої праці на гектар посіву (голову тварин). Зміна співвідношення цих величин веде до зміни рівня трудомісткості виробництва.
Исследование украинского рынка сельскохозяйственной и пищевой продукции
Послідовна інтеграція України в Європейську
економічну Спільноту відкриває великі можливості для просування української
продукції на ринки Європи.
Важливою умовою для зміцнення
економічних зв’язків між Україною та Співтовариством є ...
Перспективи розвитку СВК Залузький Теплицького району Вінницької області на 2012-2015 роки
Процес становлення основ ринкової економіки в Україні відбувається
в умовах значної кризи та падіння рівнів виробництва всіх товарів, що викликає
необхідність структурних перетворень у економіці. Дані процеси є наслідком дії
як об'єкти ...