Оцінка системи продуктивністі праці у ПСП ім. Шевченка

Продуктивність праці - найважливіший якісний показник використання трудових ресурсів підприємства і головний фактор зростання обсягів виробництва продукції.

Ефективність використання трудових ресурсів відображається у показниках продуктивності праці. Зростання продуктивності праці є умовою збільшення обсягів виробництва продукції, основним чинником економічного зростання. Іншими словами, під продуктивністю праці розуміють результативність праці або здатність людини виробляти за одиницю часу певний обсяг продукції.

На робочому місці, в цеху, на підприємстві продуктивність праці визначається кількістю продукції, яку виробляє робітник за одиницю часу (годину, день, рік), тобто виробництво продукції за 1 людино-день (1 людино-годину) - виробіток, або кількість часу, що витрачається на виготовлення одиниці продукції - трудомісткість. Відповідно, існує тісний взаємозв’язок між затратами праці на одиницю виробленої продукції і продуктивністю праці: чим нижче трудомісткість виробництва продукції, тим вища продуктивність праці.

Трудомісткість продукції - показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції.

Між показниками трудомісткості та продуктивності праці існує обернено пропорційний зв’язок - за зниження трудомісткості продуктивність праці зростає, і навпаки.

У сільському господарстві України до 1990 р. склалася тенденція до підвищення продуктивності праці. Проте воно відбувалося повільними темпами. В наступні роки через кризові явища в економіці, істотне зниження врожайності культур і особливо продуктивності худоби трудомісткість центнера продукції значно зросла. За деякими її видами (приріст живої маси великої рогатої худоби, свиней) затрати живої праці на одиницю продукції збільшилися в кілька разів.

У процесі економічного аналізу трудомісткості вивчається її динаміка, причини зміни її величини і вплив на продуктивність праці.

Проведемо аналіз трудомісткості продукції у ПСП ім. Шевченка (табл. 2.16).

Таблиця 2.16

Трудомісткість продукції ПСП ім. Шевченка

Наведені дані показують, що питома трудомісткість знизилась по: зернових на -19,4%, приросту живої маси ВРХ на - 2,7%, молоку на - 7,6%. За рахунок цього фактора було в основному забезпечене зростання годинної продуктивності праці, яка залежить від рівня трудових затрат і виконання норм.

При аналізі трудомісткості центнера продукції потрібно пам’ятати, що рівень цього показника залежить від двох величин: урожайності культур (продуктивності тварин) і затрат живої праці на гектар посіву (голову тварин). Зміна співвідношення цих величин веде до зміни рівня трудомісткості виробництва.

Подібні статті по економіці

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України
Подальший розвиток і вдосконалення льотної промисловості України тісно пов'язаний з розвитком систем електропостачання, за допомогою яких забезпечуються нормальна життєдіяльність людей, які користуються послугами льотного транспорту і ...

Обложение налогом внешнеэкономической деятельности
Побудова і релізація ефективної системи оподаткування являється невід’ємною умовою створення діючого механізму регулювання економічних процесів в державі. Система оподаткування представляє собою сукупність податків, зборів, інших ...