Шляхи підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

ВИСНОВКИ

Прибуток показує абсолютний ефект діяльності підприємства без урахування використаних при цьому ресурсів, тому його слід доповнювати показником рентабельності. Ступень прибутковості підприємства і характеризує рентабельність.

Рентабельність - це якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції.

Ефективність сільськогосподарського виробництва - результативність фінансово - господарської діяльності суб'єкта, що керує, у сільському господарстві, здатність забезпечувати досягнення високих показників продуктивності, економічності, прибутковості, якості продукції. Критерієм даного виду ефективності є максимальне одержання сільськогосподарської продукції при найменших витратах живої й упредметненої праці. Ефективність сільськогосподарського виробництва, як вже мовилося, виміряється за допомогою системи показників: продуктивність праці, фондовіддача, собівартість, рентабельність, врожайність сільськогосподарських культур.

Показники рентабельності можна об’єднати у три групи:

· Показники, що характеризують окупність витрат виробництва та інвестиційних проектів;

· Показники, що характеризують прибутковість продажів;

· Показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин.

Всі показники можуть розраховуватись на основі балансового прибутку, прибутку від реалізації продукції та чистого прибутку.

Методологічною основою аналізу фінансових результатів, до яких належать показники рентабельності, в умовах ринкових відносин є прийнята для всіх підприємств, незалежно від організаційно-правової форми і власності, модель їхнього формування і використання.

Аналіз показників рентабельності та шляхи її підвищення проводилися на матеріалах ТОВ «Сухоліське» с. Сухоліси Київської області.

Підприємство було створене 22 березня 2000 року

У курсовій роботі був проведений аналіз основних показників рентабельності, по яким було встановлено:

. Рентабельність реалізації за валовим прибутком у 2011 році порівняно з 2009 роком зросла на 20,4 %. Таке зростання показника пояснюється тим, що відбувається зростання частки валового прибутку в складі чистого доходу, тобто про збільшення розміру прибутку, який припадає на 1 гривню виручки, а також про позитивні зміни у ціноутворенні.

2. Рентабельність реалізації за чистим прибутком у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшився на 255,9 %, а порівняно з 2010 роком зменшився на 377,3 %. Різке зниження рентабельності реалізації за чистим прибутком свідчить про стрімке зростання витрат операційної діяльності (собівартість реалізованої продукції, адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати), а й фінансової діяльності.

3. Рентабельність активів за чистим прибутком у 2011 році порівняно з 2009 роком зросла на 33,7 %, а порівняно з 2010 роком зросла на 18,2 %. Таке зростання пояснюється тим, що постійно знижується вартість активів підприємства та відбулося збільшення оборотності активів.

. Порівняно з 2009 роком рентабельність виробничих фондів зросла на 85 %. Таке підвищення рентабельності виробничих фондів є результатом зростання фондовіддачі та оборотності обігових коштів, в результаті причин характерних і для рентабельності активів.

. Рентабельність власного капіталу зросла на 44,3 % порівняно з 2009 роком, та на 23,4 % порівняно з 2010 роком.

. Рентабельність інвестованого капіталу порівняно з 2009 роком зросла на 14,7 %, а порівняно з 2010 роком зросла на 7,7 %. Така зміна пояснюється зменшенням частки довгострокових зобов’язань.

7. За результатами аналізу можна зробити наступні пропозиції:

1) По-перше, для одержання максимального прибутку підприємство повинне найбільш повно використовувати ресурси, які знаходяться в його розпорядженні. Збільшення випуску продукції знижує витрати на її одиницю, тобто витрати на її виготовлення в розрахунку на одиницю продукції знижуються, а отже, знижується собівартість, що в остаточному підсумку веде до збільшення прибутку від реалізації продукції. Ну а крім цього, додаткове виробництво рентабельної продукції вже саме по собі дає додатковий прибуток. Таким чином, при збільшенні випуску і, відповідно, реалізації рентабельної продукції збільшується прибуток у розрахунку на одиницю продукції, а також збільшується кількість реалізованої продукції, кожна додаткова одиниця якої збільшує загальну суму прибутку. Унаслідок цього, збільшення рентабельної продукції, що випускається, за умови її реалізації дає значний приріст обсягу прибутку.

Подібні статті по економіці

Політика зайнятості населення в Україні
Актуальність обраної теми полягає в тому, що в Україні відбувається процес глобалізації та формування ефективного механізму ринку праці за рахунок перебудови його структурних елементів та характеру втручання держави у процеси на ринку ...

Неокейнсіанство та його особливості
Теорія ефективного попиту Дж. М. Кейнса, викладена в його книзі "Загальна теорія зайнятості, відсотка й грошей" (1936), стала найбільш важливою, революційною подією в історії економічної думки Заходу міжвоєнних років. Концеп ...