В умовах ринкових відносин, що характеризуються своєю динамічністю, суб'єкти господарської діяльності незалежно від форми власності самі планують свою діяльність і перспективи розвитку виходячи з розроблених ними господарських і соціальних задач, попиту та пропозиції товарів і послуг.
Незамінним показником при поточному плануванні виробництва, а також при визначенні фінансового положення підприємства є показник рентабельності.
Рентабельність - це найважливіша економічна категорія, що властива всім підприємствам, котрі працюють на основі господарського розрахунку. Вона означає прибутковість підприємства і визначається шляхом співставлення одержаних результатів (прибутку, валового доходу) з витратами або не використовуваними ресурсами. Будучи узагальнюючим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, рентабельність відображує ефективність використання спожитих виробництвом ресурсів галузі - трудових, земельних і матеріальних, рівень керування й організації виробництва і праці, кількість, якість і результати реалізації продукції, можливості здійснення розширеного відтворення й економічного стимулювання працівників. Таким чином, рентабельність знаходить своє вираження насамперед у наявності прибутку.
Прибуток являє собою реалізовану частину чистого доходу і розраховується вирахуванням із грошового виторгу від реалізації продукції (Вг) комерційної (повної) собівартості (Ск) чи витрат виробництва (Вв):
П = Вг - Ск (ВВ) (1)
Прибуток характеризує кінцеві економічні показники не тільки в сфері виробництва сільськогосподарської продукції, але й у сфері обігу, реалізації. Зі зростанням прибутку нерозривно зв'язаний ріст рентабельності виробництва. У свою чергу коли мова йде про те, що те чи інше господарство рентабельне, це означає, що в цьому господарстві не тільки відшкодовують витрати, зв'язані з виробництвом і реалізацією продукції, але й отримують визначений прибуток, що дозволяє господарювати на розширеній основі.
Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність.
Слово рентабельність означає буквально - доходність, прибутковість, від німецького rentable - вигідний, прибутковий, доходний.
При визначенні рівня рентабельності традиційно використовують абсолютні та відносні показники. Абсолютна величина рентабельності рівнозначна прибутку і обчислюється в грошовому вигляді. Відносні показники рентабельності виражаються у вигляді двох величин: прибутку та собівартості реалізованої продукції в оптових цінах, прибутку та виробничих фондів.
У свою чергу, відносні показники можуть бути обчислені у відсотках або грошовому вигляді. Рівень (або норма) рентабельності це і є вимірювання рентабельності у відсотках. Стосовно прибутку можна виділити одиничні та зведені показники рентабельності. До одиничних відносять показники рентабельності окремих видів продукції, а до зведених - їх групи. Вони також можуть обчислюватися як у абсолютних, так і у відносних величинах.
За ступенем узагальнення рентабельність можна підрозділити на показники загальногосподарської рентабельності та галузевої (регіональної) рентабельності. Загальногосподарська рентабельність як в абсолютних, так і відносних виразах обчислюється по окремих видах продукції, їх групах або даному підприємству в цілому. Показники галузевої (регіональної) рентабельності обчислюються на основі зведених даних по галузі в цілому.
Місце малих підприємств в системі ринкових відносин
Одним з найважливіших завдань України на шляху подальшого розвитку ринкових відносин є посилення ролі малого підприємництва. Адже малі підприємницькі структури створюють не тільки економічну, а й соціально-політичну основу для становлення та розвитку ...
Прибуток підприємства. Суть, форми, та шляхи збільшення
Поняття прибутку в економічній системі існує у зв'язку з наявністю товарно-грошових відносин, появою і розвитком інституту власності, особливо приватної. Перші визначення прибутку збігалися зі значенням валового доходу, який за індивідуаліс ...