Розділи економіки

Наслідки світової фінансової кризи та шляхи їх мінімізації

Глобальна фінансова криза, що виникла у 2008 р., є найгострішою кризою з часів «Великої депресії» та має системний характер. У ній криза фінансового сектору США поєдналася з кризою міжнародних грошово-кредитних відносин. Ситуація ускладнилася також радикальними змінами у структурі економіки світу: відбулося надмірне розширення фінансового сектору та сфери послуг, зокрема її розважального сегменту. Це підтверджується тим, що лише 2-3% світових фінансових операцій пов’язані з реальним сектором економіки [29].

Кризове скорочення реального ВВП в 2009 р. вразило, в першу чергу, розвинуті країни, зокрема ЄС та Японію, де склало, відповідно, 4,1% (Додаток В) та 6,3%.

Група країн, що розвиваються, показала сповільнення росту ВВП з 8,1% в 2007 р. до 1,9% в 2009 р., що свідчить про менш руйнівний вплив кризи. Проте такі дані узагальнюють низку протилежних тенденцій - від стабільно позитивної динаміки ВВП в країнах Східної та Південної Азії, до глибокого кризового спаду в країнах Центральної та Східної Європи, який становив за підсумками 2009 р. для Болгарії - 5%, Росії - 7,9, Естонії - 14,1, України - 15,1, Латвії - 18% [31].

Скорочення частки розвинутих країн у світовому обсязі виробництва з 75 до 55% за паритетом купівельної спроможності, на користь «економік зростання», станом на 2010 р. визначило тенденцію до зміни балансу сил у світовій економіці [31].

В умовах відновлення економіки країни з високим рівнем доходу до середини 2011 р. суттєво підвищили темпи зростання виробництва та зовнішньої торгівлі, а за обсягами ВВП вийшли на докризовий рівень, переважно завдяки стимулюючим заходам урядів. Країни, що розвиваються (за виключенням низки перехідних економік Європи та Центральної Азії), перевищили основні економічні показники 2007 р., в першу чергу, завдяки розширенню своїх внутрішніх ринків [32].

Найбільше Світова криза вдарила по країнах Європейського Союзу. Найбільш ураженими виявились економіки Греції, Ірландії, Португалії та Іспанії. Негативні наслідки фінансово-економічної кризи простежуються, в першу чергу, через збільшення державного боргу та бюджетного дефіциту. Це обумовлено тим, що постраждалі держави зазнали скорочення доходів бюджету при одночасній необхідності підвищення державних витрат. Така ситуація підриває здатність держав ЄС виконувати свої соціальні зобов’язання та забезпечувати відповідний рівень життя громадян. Збільшення витрат у той час, коли доходи зменшуються на невизначений період, є складним питанням. Збільшення дефіциту бюджету може призвести до непомірних обсягів державного боргу, що у свою чергу загрожує дефолтом цих країн.

Тому було прийняте рішення стосовно застосування наступних заходів протидії кризі:

відмова від протекціоністських заходів держави;

створення глобального механізму регулювання міжнародних ринків;

збільшення «портфеля» МВФ на 500 млрд. дол.;

інвестиції в модернізацію економіки;

випуск єврооблігацій, гарантованих ЄЦБ і країнами-членами;

направлення 75 мільярдів євро в екстрений стабілізаційний фонд Євросоюзу;

виділення 5 мільярдів євро на енергетичні проекти;

форсування стратегічної співпраці з 6 республіками колишнього СРСР, східних сусідів ЄС [33].

Перейти на страницу: 1 2

Подібні статті по економіці

Поняття, види та показники рівня концентрації та спеціалізації виробництва
Рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин на підприємствах під впливом науково-технічного прогресу зумовлює процеси подальшого економічного розвитку держави та суспільного поділу праці. Вони проявляються в еволюційному роз ...

Оцінювання політичних ризиків у системі управління суспільним розвитком глобалізації
Характерною ознакою суспільних процесів сучасності є збільшення масштабів впливу ризиків на фінансово-економічні процеси, зокрема, на сферу відповідальності держави - державний сектор економіки. За таких умов державне управління, під вплив ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2019 рік.