У 2008-2009 рр. переважна більшість країн світу зазнала фінансово-економічної кризи, що отримала загальну назву «глобальна». Цей термін відображає те, що криза вперше в історії людства набула глобального характеру, охопивши не лише розвинуті капіталістичні економіки, а й економіки постсоціалістичних країн. Причини, природа, соціально-економічні наслідки та інші питання кризи все ще залишаються предметом дискусій серед учених світу і лише з часом знайдуть своє подальше узагальнення [24]. Проте всі погоджуються з тим, шо основними трігерами, які спричинили виникнення кризових яищ стали наступні фактори:
обвал цін на ринку житла в США;
зниження прибутковості іпотечного бізнесу й підвищення ризиків іпотечних операцій;
відсутність власних коштів у кредиторів для покриття збитків;
загострення проблеми кредитоспроможності домогосподарств [25].
Криза американських банків пов’язана із політикою США в секторі, якому американський уряд приділяв особливу увагу, а саме - фінансування будівельних об’єктів. Американський уряд надавав так звані «sub-prime-кредити» на будівництво будинків, які не вимагали особливих гарантій від дебеторів. Емісійний банк США знизив процентну ставку до 1% і таким чином збільшив попит на кредити, особливо на будівлю або купівлю будинків. При цьому нехтували основними критеріями оцінки платоспроможності позичальників.
Така політика привела до створення так званого «іммобільного міхура», який тріснув, коли ринок нерухомості був перенасичений, і в результаті будівельні об’єкти почали втрачати вартість. Таким чином виникла криза [26].
У результаті такого розвитку подій банки почали продавати цінні папери, які оцінювалися агенствами як з найвищим ступенем бонітету «ААА». Таким чином вони зацікавили банки Європейського Союзу та Швейцарії, які шукали вигідні вклади для свого капіталу. Коли виявилося, що номінальна вартість цінних паперів американських кредитних установ не відповідає дійсності, бо реальна вартість не тільки набагато нижча номінальної, але що надалі відбувається спад показників, виникла критична ситуація, яка викликала масову паніку. Втрата довіри повністю зруйнувала ринок міжбанківських трансакцій і стала рушійним колесом кризи [26].
Особливо гостро друга стадія фінансової кризи виявилася у другій половині 2011 р. та на початку 2012 р. всередині ЄС і переважно в межах єврозони. Тут відбулися такі процеси, як надмірне зростання бюджетних дефіцитів у ряді країн, непомірний ріст державного боргу, неплатоспроможність у розрахунках, „проїдання” коштів міжнародних фінансових організацій на соціальні виплати та тривале соціальне напруження в низці країн. Унаслідок цього над ідеологією економічного лібералізму (невтручання держави у вирішення проблем національних компаній з метою забезпечення вільної конкуренції), що панує в ЄС, нависла загроза перегляду, а для багатьох країн Євросоюзу потенційно можливою стала втрата значної частини економічного суверенітету [27].
Одна з особливостей останньої світової економічної кризи полягає у переоцінці майбутніх очікувань. Тобто хибне уявлення, що високі темпи зростання доходів за певний період залишатимуться сталими постійно, стимулює до зростання споживання і скорочення заощадження. Усвідомлення хибності суспільних очікувань щодо майбутнього є моментом початку незворотного кризового процесу. Іншою особливістю є ускладнення структури економік розвинутих країн, зокрема, форми ведення бізнесу стать більш складними, тоді як раніше у бізнесі переважали торгівельні операції [28].
Обґрунтування доцільності створення салону краси Beauty-N
Становлення
і розвиток ринкової системи господарювання в Україні потребують принципово
нових підходів до організації управління підприємницькою діяльністю на всіх
рівнях.
Практична
реалізація будь-якого комерційного проекту значно ...
Структура потреб підприємства
Важливим фактором розвитку підприємств, установ та організацій є
рівень кадрового забезпечення. Він показує наскільки даний вид економічної
діяльності, спроможний забезпечити вакантні робочі місця достатньою чисельністю
кваліфікованих ...