Розділи економіки

Оцінка впливу фінансової кризи 90-х років ХХ століття на фінансову безпеку держави

Із середини 90-х років минулого століття багато країн охопила валютно-фінансова криза. В її основі - зростання дефіциту платіжного балансу і, як наслідок, значне зменшення валютних резервів, інфляційні процеси та викликане ними знецінення національних грошей на внутрішньому ринку, падіння валютного курсу тощо. Типова для 1990-х років криза, причому безпрецедентно глибока, вибухнула взимку 1994-1995 pp. у Мексиці [19].

Наприкінці 80-х років мексиканський уряд проводив політику залучення інвестицій у країну. Зокрема відкрилася фондова біржа, на фондові майданчики було виведено більшість мексиканських державних компаній. У 1989-1994 рр. у Мексику хлинув потік іноземного капіталу, який стрімголов збіг з країни у 1995 р., вивівши 10 млрд. доларів. Розпочалася банківська криза [20].

Країна постала перед фактом величезного дефіциту платіжного балансу - понад 17 млрд. у 1994 р. і понад 16 млрд. доларів у 1995 р. Покрити такий величезний дефіцит власними силами Мексика вже не могла. Пом'якшити ситуацію вдалося лише завдяки кредитам МВФ і ряду західних держав. У 1994 р. борг Мексики перевищував її квоту наприкінці 1995 р. більше як у шість разів. На той час жодна країна не мала такої заборгованості перед МВФ. У розпал кризи процентні ставки на фінансовому ринку перевищили 60%. Уряд вдався до збільшення своїх боргових зобов'язань, їхня дохідність у 1995 р. становила в середньому 51.7% річних, а в 1996р. - 32.81%.

Мексиканська криза стала своєрідним прологом до валютно-фінансових негараздів 1997-1998 років і наступного періоду, коли у країнах річних регіонів проявилися в основному одні й ті ж закономірності, що й у Мексиці, хіба що з певними «національними» особливостями [19].

Наступна криза почалася 1997 року спершу в країнах Південно-Східної Азії, зокрема в Південній Кореї, Сінгапурі, Малайзії, Гонконзі, Індонезії, а відтак і в Японії. Для її пом'якшення та локалізації МВФ і Світовий банк надали Південній Кореї кредит у 11 млрд. дол., Індонезії - 40 млрд. дол., Таїланду - понад 16 млрд. дол. Водночас з метою послаблення ажіотажного попиту на вільноконвертовану валюту Південна Корея витратила понад 60 млрд. дол. своїх золотовалютних резервів, Таїланд - понад 20 млрд., Японія - майже 80 млрд. дол. Девальвації не зазнали лише ті національні валюти, резерви яких перевищували 100 млрд. дол. (Японія, Гонконг, Тайвань), а індонезійська валюта знецінилася в 5 разів, таїландська - у 2, південнокорейська - на 30%, японська - на 3% [21].

Криза охопила країни СНД, передусім Росію, де приватні портфельні інвестиції становили понад 19 млрд. дол. із загальної суми інвестицій понад 24 млрд. дол. Рубль за січень-серпень 1999 було девальвовано майже у 3 рази [22]. Поглиблення фінансові кризи у Росії спричинило значне зниження цін на світовому ринку на енергоносії, вона втратила понад 20 млрд. дол. (до жовтня 1998) і продовжувала зазнавати значних збитків.

Наступний етап фінансові кризи охопив країни латинської Америки. Головними причинами даної фінансові кризи були: особливості вивезення капіталу й передусім портфельних інвестицій та його суперечності. Особливості цього процесу зумовлені нерівномірністю економічного розвитку країн у межах світового господарства, засиллям транснаціональних корпорацій.[23].

Отже, в ході розвитку криз у 90-і роки вражені ним країни втрачали до 14% свого річного ВВП на рівні, і для відновлення докризового рівня економічного зростання було потрібно до шести років. Вони викликали збільшення дефіцитів платіжних балансів в кризових країнах. Кризи 90-х років негативно позначилися на розвитку виробничого та грошово-кредитного секторів світового господарства. Різке скорочення виробництва в кризових господарствах призводило до зменшення темпів зростання зовнішньої торгівлі та загострення конкуренції через зміну валютних курсів.

Подібні статті по економіці

Співвідношення ринкових і державних методів регулювання економіки
державний регулювання німецький економіка Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що самостійна Україна з 1991 року поступово змінює суспільно-економічну формацію з „розвитого соціалізму” з загальнонародною власністю на засоби ...

Продуктивність праці на підприємстві
Будь-яке суспільство для забезпечення нормального (достатньо комфортного) рівня своєї життєдіяльності здійснює безліч видів конкретної праці. З цією метою люди створюють певні організації (трудові колективи), які спільно виконують ту ч ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2019 рік.