Економічні кризи у світі носять циклічний характер і виявляються внаслідок порушення попиту і пропозиції на товари та послуги. Історія світових економічних криз бере свій початок ще у ХІХ столітті. Перші міжнародні кризові явища спостерігались у 1857 р. у США, Німеччині та Франції і у 1873 р. в Австрії та Німеччині. У ХХ ст. кризи набували глобальнішого характеру і впливали на більшу кількість країн світу [11]. Узагальнена характеристика головних економічних криз минулого століття наведена у Додатку А.
Низку криз ХХ століття відкриває криза 1907 року, яка торкнулася 9 країн. Причини її настання виражені у збільшенні Банком Англії дисконтної ставки до 6% із початкових 3,5%. Метою цього було бажання поповнити резерви золота. Приплив капіталу в країну виявився неймовірним, основним його джерелом стали США. Відповідно в США це призвело до краху фондового ринку, кризи ліквідності та затяжної рецесії економіки. Дані події позначилися на Італії, Франції та деяких інших країнах.
Причиною кризи 1914 року став повний розпродаж цінних паперів, випущених іноземними емітентами, з метою фінансування військових дій. США, Великобританія, Німеччина, Франція та деякі інші країни без роздумів продавали свої цінні папери. Дана криза виникла в більшості країн практично в один і той же час. У ряді країн ситуація була врятована завдяки втручанню з боку Центральних банків. Завершилася Перша світова війна також кризою 1920-1922 років, викликаною післявоєнною дефляцією на тлі економічної рецесії, а також валютними і банківськими кризами в ряді країн [12].
жовтня 1929 року розпочав наступна світова криза. Обвал на фондовій біржі на тлі жорсткості монетарної політики ФРС США призвів до множинних фондових криз по всьому світу. За цим негайно пішов спад виробництва у всіх країнах, зачеплених кризою, в середньому на половину, і як наслідок - величезних масштабів безробіття. Криза панувала у світі до 1933 року. Вона увійшла в історію під назвою «Велика депресія».
Після закінчення Другої світової війни першою кризою, що охопила одразу кілька країн, стала криза 1957 року. Вразила вона США, Канаду, Великобританію, Нідерланди, Бельгію та ряд інших країн капіталістичної системи. Тривала криза до середини 1958 року.
Криза 1973-1974 років отримала назву нафтової, оскільки її причиною стало різке і безпрецедентне зростання цін на нафту, які збільшилися майже на 400%. Частково причиною такого явища було зменшення видобутку нафти в арабських країнах, частково - війна Ізраїлю проти Сирії та Єгипту. Союзники Ізраїлю перестали отримувати поставки нафти від арабських країн [12].
І знову на частку США випав чорний день - 19 жовтня 1987 року, коли відбувся черговий крах фондового ринку країни за рахунок різкого падіння індексу Dow Jones Industrial на 22,6%. Слідом за США звалилися і фондові ринки Канади, Австралії, Південної Кореї, Гонконгу [12].
У 1994 - 1995 роках сталася Мексиканська криза. В кінці 1980-х років мексиканський уряд проводив політику залучення інвестицій в країну. У 1989-1994 роках до Мексики хлинув потік іноземного капіталу. Перший прояв кризи - втеча капіталу з Мексики: іноземці стали побоюватися економічної кризи в країні. Почалася криза банківської системи.
Критика постіндустріального суспільства
Актуальність вибраної теми полягає в тому, що сучасна теорія
постіндустріального суспільства має певні визначні характеристики, не всі з
яких є позитивними в контексті подальших перспектив її розвитку. Огляд деяких
критичних думок дозв ...
Приватизація зміст, цілі, шляхи
Під
час переходу до ринкової економіки в Україні, як і в інших постсоціалістичних
країнах, здійснення реформ зіткнулося з рядом об’єктивних труднощів,
першочерговою серед яких, безумовно, можна назвати проблему власності.
...