Сучасна світова економіка характеризується нестабільністю, непередбачуваністю та високою вірогідністю появи криз. Поряд із глобальними (зовнішніми) загрозами на державу чинять вплив і внутрішні дестабілізуючі фактори, які впливають на рівень її фінансової та економічної захищеності, незалежності і безпеки [7].
Упродовж становлення і розвитку світового суспільства в економіці багатьох країн відбувалися кризи, під час яких спостерігалися:
наростаючий спад виробництва;
скупчення нереалізованих товарів на ринку;
падіння цін;
катастрофа системи взаємних розрахунків;
крах банківських систем;
руйнування промислових і торговельних фірм;
наростання безробіття.
Можливості фінансових криз закладені в характері форм руху капіталу й функціонуванні ринку. Угоди на ринку капіталів означають фінансування майбутньої вартості, що ще має бути створено. Тому грошові потоки обслуговують «очікування» майбутніх доходів під час реального розриву між справді існуючою (авансовою) і майбутньою вартістю (прибутком). Розрив між майбутніми доходами і пошуком ліквідності створює погрозу ризику неповернення засобів кредиторові. Оскільки існуюча система страхування ризиків далека від досконалості, то порушення в одній ланці спричиняє порушення багатьох інших угод, нерідко призводячи до кризових ситуацій на національних і міжнародних ринках [8].
Криза - це багатоаспектна економічна категорія, система поглядів на економічну сутність якої перебуває в стані розвитку. Під кризою слід розуміти фактичний або потенційно можливий стан нестійкого функціонування системи, в якому може опинитися будь-яка з її підсистем. При цьому вона є результатом взаємодії шоків і вразливості.
Фінансова криза - це криза, яка:
) системно охоплює фінансові ринки та інститути фінансового сектору, грошовий обіг і кредит, міжнародні фінанси, державні, муніципальні та корпоративні фінанси;
) негативно впливає у середньо- і довгостроковому періоді на економічну активність усередині країни й на динаміку добробуту населення;
) проявляється у фінансовому секторі й на фінансових ринках, у міжнародних фінансах, у сфері грошового обігу, у сфері державних фінансів
) є реалізацією системного ризику і супроводжується «ефектом доміно» якщо криза одного або групи фінансових інститутів та компаній реального сектору, сегмента ринку чи системи розрахунків передається в розширюваному обсязі через пересічні зобов’язання на інші групи фінансових інститутів та компаній реального сектору, інші сегменти ринку і системи розрахунків, поступово охоплюючи дедалі більшу частину ринку, або якщо криза фінансового ринку однієї країни чи групи країн передається іншій країні, як «фінансова інфекція», криза довіри інвесторів, що спричиняє неліквідність ринку [9].
Фінансова криза - глибокий розлад фінансової системи держави, зумовлений економічними й політичними чинниками. До числа економічних, тих, що зумовлюють фінансову кризу, належать становище та рівень матеріального виробництва в державі. Її можуть зумовлювати також нераціональна структура виробництва. Вагомим фактором можуть бути трансформаційні процеси в економіці. Усі згадані вище явища врешті-решт негативно позначаються на обсягах виробництва валового внутрішнього продукту в державі й відповідно призводять до зменшення фінансових ресурсів, що обслуговують увесь відтворювальний процес.
Максимізація прибутку на ринку монополістичної конкуренції у короткотерміновому періоді
Мікроекономіка є однією зі складових сучасної економічної теорії - фундаментальної науки про господарство, яка досліджує поведінку людей і пояснює, чому і як вони приймають ті чи інші економічні рішення. Мікроекономіка вивчає поведінку індивідуальних ...
Поняття, види та показники рівня концентрації та спеціалізації виробництва
Рівень
розвитку продуктивних сил і виробничих відносин на підприємствах під впливом
науково-технічного прогресу зумовлює процеси подальшого економічного розвитку
держави та суспільного поділу праці. Вони проявляються в еволюційному роз ...