Заходи антикризової політики в Україні та світі

З метою збалансування бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття законом передбачається як перерозподіл страхових внесків між фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, так і додаткове збільшення розміру внесків.

З метою посилення адресності державної соціальної допомоги, яка надається малозабезпеченим сім’ям, та удосконалення контролю за її призначенням 24 грудня 2008 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» [48].

Законом конкретизовані обставини, за яких державна соціальна допомога не призначається. Разом з тим, законом передбачено надання Комісіям при місцевих органах виконавчої влади права у разі, якщо у їхніх сім’ях є троє і більше дітей, або у складі сім’ї є інвалід, а також якщо сім’я не отримує будь-яких джерел для існування в результаті тривалої хвороби одного або кількох членів сім’ї. Крім цього, в законі уточнюється порядок призначення державної допомоги малозабезпеченим сім’ям та умови, за яких вона призначається.

Між тим, як було показано раніше, практична реалізація цих та інших засобів антикризової політики відбувалася вельми непослідовно й не завжди приносила належний ефект. Слід зауважити, що такі заходи розроблялись та приймались в умовах жорсткого внутрішнього політичного протистояння та блокування роботи Верховної Ради, що негативно позначилось на якості, своєчасності та системності антикризової політики. Зволікання із запровадженням необхідної антикризової політики припускало наростання кризових явищ до рівня, на якому вони вже не могли бути подолані лише передбаченими антикризовими заходами. Різке зниження дієздатності влади в умовах політичної кризи обумовило неможливість повномасштабної реалізації передбаченого інструментарію, який передбачає чітку координацію владних інституцій. Це повною мірою стосується й дотримання умов укладених урядом галузевих меморандумів.

Отже, в Україні актуальним залишається завдання визначення пріоритетних термінових заходів антикризового спрямування, а також напрямів, завдань та інструментів антикризової політики на середньострокову перспективу.

Висновки за розділом 2

Підсумовуючи все вище вказане, можна встановити, що фінансова криза 2008-2010 рр. була спровокована «моральним азартом» (moral hazard) або «ризиком безвідповідальності», до якого підштовхували державне втручання та «підтримк». Ця криза почалася в іпотечному секторі США, і саме державні компанії Фенні Мей (Fannie Mae) та Фредді Мак (Freddie Mac) стали першими її жертвами. Ці установи теж азартно грали на фінансовому ринку, але вони не оцінювали кредитні ризики належним чином, оскільки були впевнені у підтримці з боку уряду. Як і їх клієнти. І це не була вільноринкова економіка за принципом «іди, куди хочеш» (laissezfaire). Це була економіка за принципом: «іди, куди хочеш, а великий брат (уряд) врятує тебе, коли що…”.

Міжнародна фінансова криза восени 2008 року перервала цикл зростання економіки України та багатьох інших країн, що розвиваються. В умовах погіршення зовнішнього економічного середовища Україна зазнала одного з найглибших економічних спадів та однієї з найсильніших девальвацій валюти під час найважчих етапів кризи.

Сучасна фінансово-економічна криза продемонструвала системні недоліки чинної моделі економічної системи з її орієнтацією на надмірне споживання і використання кредитних ресурсів, прорахунки політики економічного лібералізму і впливу держави на розвиток фінансового сектору. У країнах, що розвиваються, світова фінансова криза оголила гіпертрофовану залежність їх економік від зовнішнього фінансування і засвідчила неспроможність національних фінансових систем забезпечувати поступальний економічний розвиток. В умовах зниження глобальної ліквідності, зменшення схильності міжнародних інвесторів до прийняття ризиків і повернення капіталів до місць їх походження багато країн-позичальниць зіткнулися із втратою доступу до зовнішніх джерел фінансування і зазнали масштабної втечі капіталів. В умовах глобальної фінансово-економічної кризи уряди країн світу розробили та впровадили державні антикризові програми та плани на коротко- і середньострокову перспективу. Ці програми включають комплекс заходів, спрямованих на виведення національних економік із кризового стану та стимулювання розвитку у посткризовий період.

Подібні статті по економіці

Розрахунки з покупцями і замовниками
Актуальність теми. Питання купівлі, продажу товарів та розрахунків з покупцями і замовниками за передані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги підприємств будь-яких форм власності, були і залишаються донині одн ...

Конкурентоспроможність торгівельного підприємства
Одна з найважливіших задач розвитку підприємства і країни в цілому, нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення конкурентоспроможності пр ...