Міжнародний валютний фонд (МВФ) розробив цілий ряд программ визначення фінансової стабільності, серед яких:
а) статистика зовнішнього боргу;
б) спеціальний стандарт поширення даних (SDDS/ССПД);
в) індикатори фінансової стійкості (FSI/ІФС).
ССПД висвітлює показники щодо розвитку фінансового, зовнішнього, реального, бюджетно-податкового секторів економіки та демографії населення країни.
Аналіз вразливих місць фінансової системи за ІФС включає:
а) розширений набір показників (12 основних та 10 рекомендованих) щодо діяльності депозитних корпорацій, які оцінюють достатність капіталу банківських установ, якість і структуру активів та зобов’язань, ліквідність, рентабельність, кредитні та ринкові ризики;
б) показники, що характеризують рівень розвитку інших фінансових корпорацій (страхових компаній, пенсійних, інвестиційних фондів, дилерів цінних паперів та інших фінансових посередників) через співвідношення їх активів до сукупних активів фінансової системи і до ВВП;
в) індикатори стабільності нефінансових корпорацій (корпоративних клієнтів банківських установ), які визначають боргове навантаження, рентабельність капіталу, спроможність погашати відсотки і основну суму боргу, здатність до валютного ризику та динаміки банкрутств у цьому сегменті;
г) індикатори стабільності домогосподарств (приватних клієнтів фінансових установ), які обраховують відношення загальної суми заборгованості за споживчими та іпотечними кредитами до ВВП, співвідношення витрат на обслуговування цих кредитів і загальних доходів домогосподарств;
д) показники ринкової ліквідності, які оцінюють функціонування ринку цінних паперів, валютного та інших значущих для банківської ліквідності ринків;
е) параметри ринку нерухомості, а саме ціни на комерційну та житлову нерухомість і питому вагу іпотечних кредитів у сукупних кредитах.
У таблиці 1.1 та додатку А.1 наведені методики визначення індикаторів фінансової нестабільності.
Таблиця 1.1 - Індикатори фінансової нестабільності за Ейхенгріном і Роузом [26]
Передбачення фінансово-економічної кризи за допомогою системи економічних індикаторів дає змогу якщо не уникнути її, то принаймні підготуватися до неї та пом’якшити її негативні наслідки. З цією метою активно використовують три методи для виявлення ознак назрівання кризи:
а) метод найменших квадратів;
б) імовірнісний метод;
в) метод сигналів.
Метод найменших квадратів базується на доведенні, що ризик виникнення фінансової кризи зростає при зниженні рівня покриття золотовалютними резервами грошової маси (М2), переоціненості національної грошової одиниці в реальному виражені та нарощуванні заборгованості приватного сектору в попередні роки.
Імовірнісний метод для опису основних індикаторів дає змогу оцінити вплив кожного фактору на розвиток кризового явища, що допомогло статистично довести відмінність природи криз 1970-1980-1990-х років. Науковці визначають ряд макроекономічних і фінансових показників, які є основними кризовими індикаторами, формуючи систему попередження криз на основі як міжнародних даних, так і внутрішніх показників країни.
Метод сигналів, запропонований групою авторів - Г. Камінські, С. Лізондо, став найпоширенішим при ідентифікації факторів кризи. Автори цього методу виявили цілу низку індикаторів на прикладі досвіду розвинутих країни та п’ятнадцяти країн, що розвиваються, в період із 1970-го по 1995 рік, що дало змогу проаналізувати ранні етапи 76-ти валютних і 26-ти банківських криз. Було зроблено припущення, що існує і може бути відібраний кінцевий ряд індикаторів, котрі надсилають сигнал у разі, якщо їх значення перевищує критичний обсяг.
При цьому значення індикаторів розглядаються в абсолютному вираженні, тільки значення деяких змінних істотно зменшується перед настанням кризи, тоді як інших, навпаки, може помітно зростати. Автори також визначили ступінь попередження індикаторами настання кризи (табл. 1.2).
Таблиця 1.2 − Ступінь попередження індикаторами настання кризи [22]
Індикатор |
Залишок часу до кризи, місяців |
Банківська нестабільність |
19 |
Переоціненість національної валюти |
17 |
Підвищення процентних ставок |
17 |
Зростання обсягів імпорту |
16 |
Зниження обсягів випуску продукції |
16 |
Відтік коштів вкладників із банків |
15 |
Зменшення обсягів експорту |
15 |
Погіршення умов торгівлі |
15 |
Зниження золотовалютних резервів |
15 |
Падіння фондового ринку |
14 |
Зміна диференціала внутрішніх і зовнішніх процентних ставок |
14 |
Низьке покриття резервами короткострокових зобов’язань (М2/резерви) |
13 |
Зміна спреду депозитних і кредитних процентних ставок |
13 |
Великий внутрішній кредит (щодо ВВП) |
12 |
Структура потреб підприємства
Важливим фактором розвитку підприємств, установ та організацій є
рівень кадрового забезпечення. Він показує наскільки даний вид економічної
діяльності, спроможний забезпечити вакантні робочі місця достатньою чисельністю
кваліфікованих ...
Підвищення ефективності використання ОВФ в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства
Капітал у буквальному розумінні означає головну суму
коштів, необхідних для започаткування та здійснення виробництва (діяльності).
Власник капіталу, купуючи на ринку товари – робочу силу й засоби виробництва, -
поєднує їх у про ...