Глобальний фінансову кризу сильно вразив Україну. Наприкінці вересня 2008 року глобальна ліквідність заморожена, і Україна повністю виключено зі світової фінансової систем.
Ряд галузей промисловості - будівництво, металургія, видобувна промисловість машинобудування - відчули миттєве падіння виробництва майже вдвічі. Тільки сільського господарства вдалося уникнути кризи. Україна опинилася серед країн світу, найгостріше уражених кризою. Вплив кризи і антикризової політики ще кілька років будуть накладати обмеження економічну політику держави.
Україна постраждала настільки через низку специфічних причин. Основною проблемою була політика України щодо обмінного курсу.
Країна роками підтримувала фіксований обмінний курс американського долара. Тому приплив валюти призводив би до надлишкового зростанню грошової маси, наслідком була інфляція. в Україні був інфляцію лише на рівні понад 10 відсотків із 2004 року, а травні 2008 р. інфляція сягнула піку в 31 відсоток протягом року. У результаті Україна втратила ринки - імпорт ріс швидше, ніж експорт, а дефіцит поточного рахунки виріс до 7 відсотків ВВП 2008 року [9, c. 61-54].
Криза був заглиблений структурними диспропорціями.
У структурі експорту сталь становила незгірш від 42% у першій половині 2008 року, але з липня 2008 року ціни сталь і його експорт різко впали. Зовнішній світ не була задоволений українському політичному середовищем, яка плекала ступорі, і несприятливої підприємницької середовищем. Без членством Європейському Радянському Союзі або й інші міжнародному об'єднанні, Україні могла звернутися до МВФ й іншим міжнародним фінансовим інститутам (Світовому банку, ЄБРР й ЄІБ).
Україна спішно уклала свою стабілізаційну програму з МВФ у жовтні 2008 року), який було досить правильно, оскільки криза був страшенним.
Спочатку МВФ висунув своє стандартне вимога щодо збалансованості державного бюджету, та за кілька днів послабив ця потреба і він погодився на дефіцит консолідованого державного бюджету лише на рівні 6% ВВП 2009 року.
Другим вимогою МВФ була реалістичного обмінного курсу, що означає, що обмінний курс буде плавати і гривня в такий спосіб знеціниться. Фактично Національний банк України (НБУ) і зробив у листопаді.
Третім ключовою умовою була реструктуризація банківської системи банків. Натомість МВФ обіцяв надати надзвичайно велику суму фінансування 16.4 млрд. доларів впродовж двох років під принизливий відсоток, у своїй більшість коштів має бути надано на початку фінансування.
Україні вдалося отримати три траншу загальну суму близько 11 млрд. доларів остаточно 2009 року. На відміну від стандартних процедур МВФ, Україні вдалося використовувати більшу частину цього фінансування на витрати свого бюджету, Не тільки для поповнення валютних резервів. З іншого боку, у вересні 2009 року МВФ видав нові спеціальні права запозичення, тобто надрукував гроші й розподілив їх серед країн-членів відповідно до їх квотами в МВФ. Україна одержала 2,1 млрд. доларів, які було використано для додаткового фінансування бюджету [9, c. 80-85].
Отже Україні вдалося утриматися плаву в 2009 року, попри криза, у результаті якого зросли потреби у витратах державного бюджету та взагалі скоротилися доходи бюджету. Бо державний борг становив 2007 року тільки 12% ВВП, державний борг України є відносно невеликим. У найгіршому разі 2008 року Україна нагромадила зовнішній борг у сумі близько 103 млрд. доларів або близько 57% ВВП, що означає певну вразливість, однак, близько 80% необхідних виплат з обслуговування боргу було рефінансовано. Не варто 2009 року міжнародні резерви України залишалися лише на рівні 27 млрд. доларів, або чверть ВВП. Велику стурбованість, проте, викликало те, що ВВП 2009 року упав більш, ніж 14%.
Говорячи про економічну ситуацію в 2009 року, директора Інституту економічних досліджень, і політичних консультацій Ігор Бураковський зазначив, хоча антикризова політика України здійснювалася у тих світовими тенденціями, була ускладнена поруч внутрішні чинники. Зокрема, Україна належить до економічну кризу і натомість глибокого політичної кризи й з викривленою економікою, коли тлі зростання ВВП витрати з бюджету перевищували п'ять%. Уряд на кризові явища реагувало «точково», тому була втілена ефективна антикризова стратегія.
Антикризова політика вивела Україну специфічний шлях збереження та суворо обмежила її можливості ми такі кілька років. Україна просто має менше можливостей вибору, ніж було до кризи. Заради досягнення успіху її політичні лідери повинні враховувати ці обмеження.
Проблема легалізації доходів на ринку капіталу
Сучасний розвиток української економіки неможливий без її
послідовної інтеграції до міжнародних фінансових відносин. Тому сьогодні
здійснюються активні кроки, спрямовані на приведення різних сфер народного
господарства у відповідність ...
Обґрунтування тарифу і формування прибутку транспортного обслуговування
Автомобільний транспорт - одна з найважливіших галузей народного господарства - розвивається як невід’ємна частина єдиної транспортної системи країни. Він забезпечує на ряду з іншими видами транспорту раціональне виробництво і оборот продукції ...