- Повна економічна самостійність і економічна відповідальність товаровиробників. Співіснування багатоваріантності організаційних видів і форм суб'єктів господарювання. Суб'єкти ринкової економіки: домашні господарства, підприємства, держава. Домінування індивідуального інтересу.
- Панування товарної форми виробництва та обігу. Система ринків і конкуренції. Розвинена ринкова інфраструктура.
- Зростаюче значення вдосконалення організації та управління економікою на макро-, мега- і мікрорівнях. Розвиток менеджменту і маркетингу.
- Еволюція від об'єктивного саморегулювання економіки і вільної конкуренції до державно-монополістичної та соціально орієнтованої економіки. Держава втручається у нагромадження національного доходу і впливає на його розподіл між різними сферами економіки.
- Розвиток міжнародної економіки як системи світового господарства і міжнародних економічних відносин. Міжнародна економіка розвивається циклічно, нерівномірно за країнами та регіонами.
- Соціальна структура суспільства базується на майнових факторах і не є жорстко ієрархічною. Зростання споживання, рівня та якості життя. Основний соціальний конфлікт - між працею та капіталом.
Відповідно, загальні характеристики постіндустріальної економіки (5 стадія за класифікацією У.Ростоу) формулювались як [11]:
розвиток технологічного способу виробництва на основі сучасної науково-технічної, технологічної, інформаційно-телекомунікаційної революції. Розвиток самовідтворювальних технологічних структур. Інноваційно-інвестиційний тип економічного зростання. Перетворення знань та інформації на визначальні необмежені фактори суспільного виробництва поряд з традиційними - землею, працею та капіталом;
утвердження та переважання в структурі національних і світового господарств сфери послуг, всебічний розвиток інформаційного сектору суспільного виробництва;
- інтеграція сфер матеріального та духовного виробництва, їх органічне поєднання у структурну цілісність, спрямованість на всебічний розвиток особистості;
- домінуючий об'єкт власності - інформація. Домінуючий тип праці - інтелектуальна творча праця. Перетворення знань людської особистості на основну форму багатства суспільства, людини - в критерій і головний фактор розвитку. Переважання частки людського капіталу в національному багатстві розвинутих країн;
- основними рисами структури власності є змішана економіка із єдністю ринкового механізму та державного регулювання, багатоманітністю форм власності. Домінуючі позиції корпоративної форми власності, зростання значення індивідуально-трудової форми власності. Використання державної форми власності у загальнонаціональних інтересах;
- формування єдиної глобальної світової економіки.
ВИСНОВКИ
Основні напрямки сучасної економічної думки ХІХ сторіччя сформувалися наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. в період становлення індустріального суспільства, характерний виникненням і ростом монополій, активним втручанням держави в економіку:
) неокласична політекономія - виникла на базі класичної політеконо-мії, є основною теорією ринкового господарювання. Теорія виступає за обме-ження державного втручання в економіку, за вільну конкуренцію. Нині нео-класична теорія поділяється на дві течії:
монетаризм ( англ. money - гроші) - теорія , яка виступає за обмежене втручання держави в економіку. згідно з цією теорією головну роль в економіч-ній діяльності країни відіграє стан грошового обігу (кількість грошей, їх реаль-на купівельна спроможність);
неолібералізм - теорія, яка заперечує активну роль держави в економіці, пропонує повернення до «вільного» саморегульованого ринку.
) неоінституціоналізм (лат. institutum - установа) - виник на базі „ні-мецької історичної школи”. Рушійною силою розвитку ця теорія вважає соці-ально-правові, психологічні фактори. Інститутами в сучасних умовах вважа-ють корпорації, державу, профспілки та ін., а вирішальними факторами роз-витку - техніку і науково-технічний прогрес. Головним державним інститу-том вважають державу, яка проводить активну соціальну політику. Найбільш прогресивними ідеями інституціоналістів є ствердження необхідності участі трудящих в розподілі власності та управлінні виробництвом, надання їм соці-альних гарантій.
3) Кейнсіанство (30 роки ХХ сторіччя) - макроекономічний підхід до аналізу соціально-економічних процесів, який доводить необхідність державного регулювання економіки, а розширення функцій держави необхідне для боротьби із зростанням безробіття, кризами, для раціонального розподілу трудових ресурсів.
Продуктивність праці на підприємстві
Будь-яке суспільство для забезпечення нормального (достатньо комфортного)
рівня своєї життєдіяльності здійснює безліч видів конкретної праці. З цією метою
люди створюють певні організації (трудові колективи), які спільно виконують ту
ч ...
Розвиток інноваційного підприємництва в умовах ринкової економіки
Актуальність
теми. Початок XXI століття характеризується суттєвими якісними змінами в
характері і рушійних силах суспільного розвитку. Економічні системи держав
безперервно модернізуються у відповідь на динамічні технологічні зрушення. ...