Концепція стадійного економічного розвитку дала Ф. Лісту підстави дійти висновку, що економічна політика держави має враховувати специфіку кожного етапу господарського прогресу нації з метою створення передумов неухильного зростання її продуктивних сил.
1. Погляди Ф.Ліста на державне регулювання господарського розвитку економіки [21].
При обґрунтуванні активної економічної ролі держави та політики "виховного протекціонізму" німецький дослідник висунув ідеї, що для країн, які перебувають на III (аграрний) і V (аграрно-мануфактурно-комерційній) стадіях, доцільною є політика свободи міжнародної торгівлі, яка дає змогу повною мірою реалізувати національні інтереси. "Нація, яка досягла переваг в галузі мануфактурного виробництва, - писав учений, - може вберегти своїх фабрикантів і комерсантів від втрати завойованих позицій та апатії лише шляхом вільного імпорту продуктів харчування і сировини та конкуренції з зарубіжними товарами".
Водночас для держав, які перебувають на IV (аграрно-мануфактурній) стадії, украй важливим є протекціонізм, спрямований на захист молодої і ще не зміцнілої національної промисловості. На думку вченого, саме за допомогою протекціонізму держава здійснює "індустріальне виховання нації" на шляху переходу до вищої стадії економічного розвитку. "Протекціонізм - зазначав Ф. Ліст, - не збільшує безпосередньо кількість матеріальних благ, а значить і капіталу, але розвиває і зміцнює продуктивні сили, які створюють цей капітал". Обґрунтовуючи цю думку, вчений звертав увагу на те, що наслідування принципам економічного лібералізму класичної політичної економії може забезпечити певну абстрактну вигоду для світового господарства в цілому з погляду отримання мінових цінностей. Водночас він виступав з критикою теорії, "яка зайнята лише вартістю і не звертає ніякої уваги на продуктивні сили, розглядаючи весь світ як єдину і неподільну республіку торговців". Ф. Ліст стверджував, що свобода міжнародної торгівлі буде корисною за умов, коли всі держави досягнуть однакової стадії розвитку.
Слід зауважити, що теорія протекціонізму Ф. Ліста має оригінальний характер, оскільки митний захист держави не є для вченого універсальним засобом історичного розвитку всіх націй. Німецький дослідник був переконаний, що політика протекціонізму не має абсолютного значення і є виправданою лише як виховний засіб, спрямований на розбудову продуктивних сил націй та вирівнювання економічного розвитку країн.
Вчений був впевнений, що у майбутньому, при досягненні високого рівня розвитку усіх країн, вільна торгівля стане загальним правилом поступово будуть створені усі необхідні передумови для формування загальносвітової спільноти людей та міжнародного союзу промислово розвиненні націй. "Країна, яка досягла могутності шляхом обмежень мануфактурної та комерційного панування, коли ця мета досягнута, повинна повертати до свободи торгівлі", - писав Ф. Ліст.
Таким чином, на відміну від класиків, протекціонізм Ф. Ліст трактував не як перешкоду, а як "найпотужнішу рушійну силу кінцевого об'єднання народів і, як наслідок, справжньої свободи торгівлі". У зв'язку з цим вчений виступав за виважений протекціонізм, який "відповідає своєму рівню промислового виховання", оскільки "будь-які надмірності протекціонізму шкідливі, тому що нації можуть прийти до вдосконалення мануфактур лише поступово". Автор "Національної системи політичної економії" не зводив діяльність держави лише до ролі "нічного сторожа". На думку Ф. Ліста, за умов ринкової економіки держава покликана створювати матеріальні, інституціональні та культурні передумови:
Місце малих підприємств в системі ринкових відносин
Одним з найважливіших завдань України на шляху подальшого розвитку ринкових відносин є посилення ролі малого підприємництва. Адже малі підприємницькі структури створюють не тільки економічну, а й соціально-політичну основу для становлення та розвитку ...
Структура потреб підприємства
Важливим фактором розвитку підприємств, установ та організацій є
рівень кадрового забезпечення. Він показує наскільки даний вид економічної
діяльності, спроможний забезпечити вакантні робочі місця достатньою чисельністю
кваліфікованих ...